#людипоруч
Віталій Фрідман: «Люблю підбирати слова і створювати з них смисли»
«Звісно, у Барселоні є класичне еспресо, але ж у вас тут кава на кожному кроці!» — ми дізналися чому Віталій так любить зупиняться у Києві.
Знайомтеся — Віталій, editor-in-chief у Smashing Magazine, куратор Smart Interface Patterns у Projector, а ще друг і партнер школи.
Знайомтеся — Віталій, editor-in-chief у Smashing Magazine, куратор Smart Interface Patterns у Projector, а ще друг і партнер школи.
● Книга Джона Маеди The Laws of Simplicity сформувала моє бачення дизайну. Всього 80 сторінок, але знаєте як буває, коли книга потрапляє в руки у потрібний момент і повністю змінює твої погляди. Через кілька років мені пощастило півгодини поспілкуватися з її автором — це було справжнє щось, цінний момент.
● Мандрую конференціями, бо можу зустрітися з людьми, якими захоплююся десятиліттями. Якщо знаю, що на конференції буде спікер, який мене цікавить — готую блокнот, велику чашку кави і думаю, що б хотів спитати. Вже готуюся до зустрічі з Доном Норманом.
● Різноманітність серед спікерів — один з принципів за яким вибираю конференції. Вважаю, що конференція має прагнути чогось, а не відображати реальність.
● Мені не подобається виступати в Лондоні. Місто прекрасне, але немає такого запалу, як у Києві, де люди не розходитимуться до останнього. На воркшопах у Мінську, Порто, Бордо, Гданську і Києві учасники працюють із шаленим завзяттям. Мені важливо бути саме серед таких людей, отримую колосальну енергію від спілкування з ними.
● Мандрую конференціями, бо можу зустрітися з людьми, якими захоплююся десятиліттями. Якщо знаю, що на конференції буде спікер, який мене цікавить — готую блокнот, велику чашку кави і думаю, що б хотів спитати. Вже готуюся до зустрічі з Доном Норманом.
● Різноманітність серед спікерів — один з принципів за яким вибираю конференції. Вважаю, що конференція має прагнути чогось, а не відображати реальність.
● Мені не подобається виступати в Лондоні. Місто прекрасне, але немає такого запалу, як у Києві, де люди не розходитимуться до останнього. На воркшопах у Мінську, Порто, Бордо, Гданську і Києві учасники працюють із шаленим завзяттям. Мені важливо бути саме серед таких людей, отримую колосальну енергію від спілкування з ними.
● Коли вперше у новому місті, прокидаюся о 4:30 і бігаю по центру, відкриваючи місто без людей. Біжу не для того, щоб бігти, а щоб побачити, як о 5:40 булочник відкриває вікна своєї пекарні. Потрібно раніше лягти і раніше встати, але воно того варте. Це спосіб познайомитися з містом по-справжньому.
● Люди запам'ятовують, що вони їли у голландському ресторані — я ж ніколи не концентрував увагу на їжі. З безлічі подорожей мені найбільше запам'яталися ті, де я подарував щось нове своїм очам.
● Композицію вчили сотні років і сотні років вчитимуть. Такі знання залишаються непорушними тривалий час. А фронтенд дуже жива річ. Курс по React.js треба оновлювати кожні півроку, але в університетах немає такої гнучкості до змін у індустрії.
● Якби народився у 16 столітті, був би письменником. Це точно знаю, люблю підбирати слова і створювати з них смисли. Став би поганим Шекспіром.
● Люди запам'ятовують, що вони їли у голландському ресторані — я ж ніколи не концентрував увагу на їжі. З безлічі подорожей мені найбільше запам'яталися ті, де я подарував щось нове своїм очам.
● Композицію вчили сотні років і сотні років вчитимуть. Такі знання залишаються непорушними тривалий час. А фронтенд дуже жива річ. Курс по React.js треба оновлювати кожні півроку, але в університетах немає такої гнучкості до змін у індустрії.
● Якби народився у 16 столітті, був би письменником. Це точно знаю, люблю підбирати слова і створювати з них смисли. Став би поганим Шекспіром.
Авторка: Юлія Гуріна
Фото: Наталія Азаркіна
Локація: Projector School
Фото: Наталія Азаркіна
Локація: Projector School
#людипоруч
Сподобалась стаття?
