У продукту немає стадії «готово». «Not yet done» — міг би стати моїм статусом у ВКонтакті.
Улюблена задача — та, де є «дорого» і «неможливо» в одному реченні. А мені потрібно вигадати, як зробити можливо і не так дорого.
В команді є люди, які працюють по 6-7 років, щодня удосконалюючи те, що зробили. «Отже, минулого тижня ми зробили круту штуку. Але як нам зробити її ще кращою сьогодні?».
Важливо бути самокритичним. Розуміти, що рішення, яке ти любиш, не є ідеальним і, можливо, з часом доведеться його вбити. Це доволі стресово, бо ти ставиш цінність фінального результату вище власного рішення. Для дизайнерів-творців це травматично, бо вони асоціюють себе зі створеним. Собі і своїм студентам Професіуму завжди нагадую — результат вашої роботи це не ви, а результат вирішеної задачі.
Уявіть собі художника, який щодня протягом років вдосконалює свою картину. І уявіть, що раз на три роки йому доведеться спалити свою картину незалежно від результату просто тому що фарба застаріла. Зараз ми повністю оновлюємо один розділ на сайті, який я розробив 2 роки тому. Треба змиритися з тим, що ти не створюєш на віки. Ти створюєш рішення, яке працює сьогодні. Наступного тижня, місяцю, року тобі доведеться створювати нове.
Перфекціоніст закривається у гаражі на 20 років, потім щось випльовує у світ і це виявляється нікому не потрібним. Кінець. Наступний, будь ласка. З економічної точки зору перфекціонізм — це хвороба компанії. Це означає, що ви випускаєте пізніше, ніж могли, втрачаючи більше ресурсів і можливостей. Перфекціонізм призводить до краху компанії на відміну від ідеалізму — віри у високу планку.