5 софт-скілів, які потрібні дизайнеру: поради кураторки Алли Одеяненко

Ти можеш дозволити собі бути поганим командним гравцем, тільки якщо запускаєш власний бізнес чи працюєш на фрілансі. Усередині ж команди ніхто не хоче мати людину, не здатну взаємодіяти з іншими. І знову ж таки — робити це слід ефективно. Якщо спільна робота не дає результату, можливо, хтось із вас погано працює з іншими.

Щоб заздалегідь побачити твій стиль роботи в колективі, на співбесідах запитують: що ти зробиш у такій-то гіпотетичній ситуації? Мої студенти з першого дня ж працюють у командах, потім ці групи між собою перемішуються і кожен може побути лідером та побачити свою роботу в іншому колективі. Після цього я надаю фідбек, як покращити конкретний скіл, який і став причиною поганої командної гри.

Важливо розмежувати, кого ми вважаємо командою. По-перше, це інші дизайнери, які з нами тісно працюють; по-друге, решта працівників з різних сфер, серед яких — розробники, продакт оунери, аналітики тощо. Головним для вашого успіху є пам'ятати: кожен тут працює над єдиною метою. Якщо у команді стаються протиріччя і обоє дизайнерів приходять з різними ідеями, варто спробувати не довести одне одному правоту, а подумати, як ці ідеї поєднати та, можливо, створити третю, зовсім нову пропозицію. Досягти цього непросто, але можна, якщо постійно відстежувати свої дії та результати й аналізувати їх.

У чому в першу чергу полягає критичне мислення дизайнера? Як мінімум у тому, щоб не наполягати на ідеї, поки не маєш у ній впевненості. Для цього потрібно базувати свої рішення на зібраних даних. Це допомагає не приймати поспішних рішень, адже ніхто не може бути експертом у всьому. Великі компанії не хочуть втрачати гроші чи ризикувати своїм продуктом через чиїсь безпідставні рішення. Наприклад, Google має окремий тест для перевірки цієї навички, який зберігають у закритому доступі до етапів співбесіди.

Розвиток критичного мислення — це постійна саморефлексія і аналіз попередніх рішень. Водночас потрібно мати достатньо ситуацій, де цю навичку можна протестувати. Курси є класною для цього можливістю, бо у роботі над кількома проєктами доводиться застосовувати цю якість постійно. Крім того, велика кількість практики за короткий період допомагає швидше прокачуватись, а вже далі — зробити критичне мислення частиною професійного життя.

У будь-якому проєкті виникають проблеми. Вони ж — можливість продемонструвати попередні скіли. Тут ідеться про набір поведінкових реакцій людини: вона панікує і нічого не робить для вирішення, чи швидко збирається, обдумує і пропонує кілька варіантів.

Для жодного з софт-скілів немає спецшколи чи напряму в університеті. У цьому ж випадку найкраще вчитись за прикладом тімліда чи іншого лідера команди: стежити за їхніми рішеннями, щоб вчитися на досвіді. Тоді свого часу ти розумітимеш, що в проблемах немає нічого страшного, та бачитимеш, як саме їх виправити.

Остання, але найголовніша навичка, якої неможливо досягти без усіх перелічених. Насправді це результат тривалої роботи та великих зусиль. І для початку потрібно розрізняти рівні лідерства.

• Перший рівень — за позицією, коли лідерство передбачає просто перебування на посаді, а команда виконує доручення тільки через «титул».
• Другий — коли людям подобається працювати зі своїм лідером, тому вони охоче беруться за свою частину роботи.
• Третій — коли люди мотивовані внеском лідера в компанію у минулому, знають, що з ними — хороший спеціаліст і організатор.
• Четвертий — коли команда відчуває вдячність за внесок у їхню ж роботу. Це один із найвищих і найдоступніших рівнів лідерства.
• П'ятий і останній — за авторитетом, коли ми не знайомі особисто, але поважаємо їхній внесок у професію. Наприклад, для дизайнерів ними можуть бути засновники Nielsen Norman Group: ми готові за ними стежити, читати їхні книжки та застосовувати їхні методи, не знаючи вживу.

Зрештою, у контексті лідерства бізнес дивиться, наскільки результати нашої роботи ефективні, а команди — що конкретно ми зробили для них і компанії загалом. Спочатку ми можемо належати до першого рівня лідера, але з часом рости і відходити від цієї історії. Головне при цьому зрозуміти, що саме для цього варто зробити.

Світ технологій розвивається швидше і швидше: вчора ми могли працювати в Sketch, сьогодні в Figma, через рік з'явиться новий інструмент. Але посунути піксель може навчитись кожен, а подумати для чого і пояснити це команді? Великі компанії розуміють, що хард скіли будуть змінюватись у процесі, але софт- набути складніше. Якщо працівник не володіє ними, виникає хвилювання за атмосферу в команді та якість кінцевого продукту. Крім того, у великі компанії подають заявки тисячі людей і всі вони вміють рухати піксель.

Є навички, які теж важливі, але отримують пріоритет залежно від напрямку компанії. Наприклад, якщо йдеться про сферу здоров'ям і створення відповідного продукту, то скоріш за все від кандидатів будуть очікувати емпатичності: щоб зрозуміти і співпереживати кінцевому користувачеві, потрібно вміти відчути себе в тій чи іншій ситуації.

Якщо компанія вимагає гнучкості, часто це означає, що в них постійно відбуваються зміни, а кандидат має вміти підлаштовуватись під ці ситуації та навіть знаходити в них мотивацію для роботи. Якщо зміни викликають стрес і знижують продуктивність, варто задуматись про свою участь у проєкті.

Креативність, емоційний інтелект, організованість — кожна з цих рис свідчить про особливості роботи й про якості вже наявної команди. Тут потрібно замислитись, чи підходить тобі таке оточення. Якщо доведеться змінюватись, варто чесно себе запитати: чи є готовність розвивати цю навичку? Адже «наздоганяти» у процесі може виявитись складно і навіть не цікаво.

Прокачати свої софт скіли на реальних кейсах і в реальних командах можна на курсі «Управління дизайн-процесом».