Фідбеки о четвертій
ранку, проєкти до шостої:
історія студентки
Copywriting. Beginning

До курсу я працювала SMM-менеджеркою три роки. Але відчувала: хочу більшого. Мені було цікаво не просто готувати пости та звіти, а придумувати неймінг, слогани, концепції. Усі ці завдання тобі можуть не довіряти в агентстві. Мене зачіпало, що креатив відходить копірайтерам, але не мені.

Про курси у Проджекторі я чула раніше, знала про класних кураторів та програми. Знала і те, що студенти тут просто сходять з розуму від обсягів роботи. Коли курс Copywriting Beginning тільки запускався, я ознайомилась із програмою і вирішила: чому б ні? Особливо сподобалось, що людина з таким крутим портфоліо і кейсами, як Андрій, зможе глянути на мої тексти, дати фідбек, допомогти покращитись. Курс міг стати крутою нагодою вирости.

Андрій однозначно крутий куратор. Він ніколи не казав «Це погано», натомість давав розгорнуті фідбеки, вказував, як позбутися недоліків, де допрацювати і по пунктам розповідав, як саме це зробити. У будь-якій групі збираються слабші та сильніші студенти; куратор же був рівним з усіма та намагався приділити однакову увагу кожному.

Найбільше я здивувалась, коли в нас була складна домашка й Андрій довго її не перевіряв. Коментарі до текстів ми отримали о 4 ранку, а на семінарі запитували: «Як так? Як ти?» Було реальне відчуття, що кураторові не байдуже. У результаті курс виявився точно вартий часу, сил, недоспаних ночей, скасованих зустрічей з друзями та моєї відсутності на пляжі в Гідропарку.

Ідея кампанії для Durex: домашня робота

Вийшло так, що я пропустила саме той семінар, коли всі ділились на групи. Наступного ранку довелося формуватись у команду з тими, хто як і я не встигли. За півтора місяці я не тільки попрацювала з текстом, а й навіть підтягнула дизайнерські задачі. Напередодні передзахисту сіла за стіл о 9 вечора і встала о 6 ранку. Пам'ятаю, як виставила сторіз, де позначила Projector і Андрія, й отримала від нього відповідь: «Чому ти досі не спиш?» Напевно це одне з відкриттів під час курсу: мої ресурси виявились набагато потужнішими, ніж я уявляла.

Для самого диплому ми працювали над проєктом для «Сільпо» — виводили на ринок новий продукт, варення із диких ягід Полісся та Закарпаття. Для цього потрібно було продумати концепцію з нуля: неймінг, слогани, пости, аудіоматеріали, сайт, поштову розсилку, стенд тощо. У моєї команди виникла ідея запустити в супермаркеті яготеку «Бредо»: ми розробили справжню ягідну карту зі вказаними нотами смаку; промалювали етикетки з країною походження та рекомендаціями, з чим варто подавати продукт; запропонували банки, подібні на винні пляшки. Сам клієнт обрав іншу пропозицію, але ми та куратор своїм результатом залишились задоволені. Хотіли своєю ідеєю добитись ефекту несподіванки — і нам це вдалося.

Досі не вірю в це. Дізналась про відзнаку на останньому вебінарі, коли ми підсумовували курс, аналізували дипломи і ділилися приємностями одне з одним. Сам вебінар переносився, тому в той день я якраз збиралась на море і паралельно з онлайн-зустріччю їздила містом. Наш зідзвон тривав уже понад три години; пам'ятаю, як заїжджаю на заправку, Андрій переходить до зачитування золотих сертифікатів і — називає моє ім'я. Це вже потім я згадувала весь курс, аналізувала свою роботу, усвідомила, як куратор стежив за роботою в команді і відзначав мій прогрес. Тоді ж сильно здивувалась.

Особистий маніфест: домашня робота

Окрім того, що я дізналась, наскільки продуктивною можу бути, отримала ще кілька відкриттів. Наприклад, не існує поганих ідей. Я ж прийшла на курс із комплексом. Пам'ятаю один із семінарів, на якому обговорювали рекламу. Андрій попросив висловити роздуми з цього приводу, але я змовчала; тут усі закінчують і він пояснює своє бачення, а я розумію: це просто-напросто мої думки. Так, це повторювалось ще кілька разів, поки я не запитала себе: Даш, чого ж ти боїшся? Це ж навіть не робота і помилятися нормально. У результаті до кінця навчання я просто фонтанувала ідеями і хотіла ділитися ними. Справді, кожен задум можна допрацювати, докрутити, покращити.

Уже після трьох тижнів курсу я почала чути на роботі компліменти, що мої тексти покращились. Для мене і це було здивуванням, бо змін я тоді ще не помічала. Це зараз я переглядаю старі домашки: є просто улюблені, а за деякі соромно. Моя креативність змогла проявитися завдяки впевненості: тепер я можу захистити свою точку зору, пояснити, чому вважаю ту чи іншу ідею класною.

Зрештою, я змінила роботу, працюю тепер на боці клієнта. Від мене вимагають креативу і свої ідеї я зможу втілювати одразу, без затвердження великої команди. Раніше цього дуже бракувало. Не хочу загадувати наперед, бо пригадую, як років 7 тому вступила в інститут і мріяла про тележурналістику та власне ранкове шоу. Тому напевно цей курс був ще й для того, щоб зрозуміти, як багато ще можна спробувати.