Найперше, ми намагались проаналізувати поточну ситуацію і підглянути, як справи в організацій з подібною діяльністю. Перше, що з'ясували, — Школа має проблеми з фандрейзингом. У першу чергу через акцент на великих одноразових сумах, які можуть собі дозволити міжнародні фонди та дуже щедрий та свідомий бізнес. При цьому, повністю були відсутні канали комунікації з широкою аудиторією, де можна застосувати тактику «зі світу по нитці». Часто останні моделі є стабільнішими і спрацьовують масовістю, тому можуть давати результати навіть кращі, ніж великі одноразові пожертви.
Ми проаналізували аудиторії – не тільки окремих людей, а й цілі організації, держоргани тощо.
У процесі враховували: - як можна дізнатись про організацію;
- як організації підтвердити свою цінність і надійність;
- як допомогти прийняти рішення про здійснення благодійності;
- у який спосіб повинні бути передані кошти;
- як повинна спрацювати реферальна стратегія;
- як підвищити шанси повторного благодійництва з одного й того ж джерела.
Далі ми виявили наявність соціальної проблеми – нерозуміння вагомості організації суспільством, в результаті державою. Особливо порівняно з благодійними організаціями, які збирають кошти на лікування смертельних захворювань, допомагають малозабезпеченим чи людям з інвалідністю тощо. Для цього ми запропонували пропрацювати меседжі в соцмережах і на телебаченні.
Зрештою, з групою ми сфокусувалися на двох основних проблемах:
- комунікація та покращення впізнаваності Школи Супергероїв;
- пропрацювання шляхів фандрейзингу — як наслідок першої проблеми.