Ідеї для сценаріїв не народжуються відразу дозрілими. Їм передують скороминущі спалахи або образи. Ідея може виникати з ситуації або першого враження від людини. Поштовх для сценарію може дати випадково почута історія, яка вас не відпускає і вимагає, щоб про неї дізналися. Початок роботи над сценарієм — завжди супроводжується творчим хаосом і крихкою сюжетною канвою, яка може загрузнути в будь-якому місці.

Робота над сценарієм — це рух від хаосу до порядку. Кінодраматурги шукають ідеї в ЗМІ — вони переповнені цікавими, конфліктними й скандальними історіями, розповідями про людські долі та характери. У власній родині — там відбувається багато подій, до яких варто придивитися. Дружні прихильності, романтичні відносини, труднощі на роботі, пригода чи нещасний випадок — особистий чи чужий досвід — все це може стати основою сценарію.

Ставте питання. Величезна кількість життєвих ситуацій і хороша уява — дві обставини, які приведуть до нових задумів. Поставте собі питання «А що якщо ...»: «А що якщо я поїхала б з ним в Африку?», «А якби я вступив до тієї школи для багатіїв, а мої батьки збанкрутіли б?» Це приведе вас до несподіваних результатів.

Багато сценаристів роблять записи з начерками історій. Якщо ви запишите їх, то зрозумієте, що у вас вже є і куди рухатися далі. Записуючи думку, ви звільняєте в мозку місце для появи наступної ідеї. Одна думка чіпляє іншу, й історія знаходить форму.

Сценарій можна розділити на п'ять основних компонентів: головні сюжетні лінії, персонажі, ключова тема і її ідея, образотворчий ряд, діалоги. Ці елементи формуються на різних етапах процесу роботи в залежності від уподобань сценариста. Хтось може почати зі створення та розробки образів героїв, інший починає з сюжету, когось хвилює ідея. Але всі ці компоненти повинні зійтися в одній точці.

Сценаристу важливо знайти зручний спосіб швидко фіксувати, систематизувати й групувати уривки ідей, які спадають на думку. Багато хто використовує картки або записує все в блокнотах. Картки для записів бувають різних кольорів, їх легко зберігати, сортувати, змінювати. В них є все, що сприяє творчому процесу.

Щоб упорядкувати думки, за кожним елементом сценарію закріплюйте свій колір. Припустимо, ви пишете детективну історію. Білі картки використовуються для сцен розслідування. Рожеві — для любовної лінії. Жовті — для заміток про персонажів та їх біографії, відносини, прикмети зовнішності й звички. Блакитні — відповідають за зорові образи.

Поки ви пишете сценарій, то підсвідомо починаєте шукати зв'язок між картками. Таким чином, ви вже усвідомлено перетасовуєте картки, коли потрібно добитися цілісності сюжету, образотворчого ряду й емоційного ладу. Картки допомагають генерувати нові ідеї та знаходити природні взаємозв'язки з іншими задумами. Переставляйте картки зі сцени в сцену, поки не відчуєте, що все зійшлося і все на своєму місці.