#людипоруч
Мар'яна Романишин: «Я працюю над розбудовою спільноти комп'ютерних лінгвістів в Україні»
Колись Мар'яна грала у львівському рок-гурті й писала ліричні пісні, а зараз керує командою комп'ютерних лінгвістів у Grammarly
і спільно з Всеволодом Дьомкіним читає щорічний курс Natural Language Processing в Projector.
і спільно з Всеволодом Дьомкіним читає щорічний курс Natural Language Processing в Projector.
Мар'яна, комп'ютерна лінгвістка
Так я представляюся незнайомим людям, і майже завжди чую у відповідь: «А що роблять комп'ютерні лінгвісти?» Зараз в Україні ця спеціальність маловідома, а комп'ютерних лінгвістів, що працюють за спеціальністю, лише кілька десятків на всю країну. Тим не менш, моя робота дуже цікава і я її страшенно люблю!
Чому ця спеціальність маловідома? Річ у тім, що лише жменька університетів навчає комп'ютерної лінгвістики, хоча кількість роботодавців в Україні зростає щороку. В академічній сфері часто не знають про потреби роботодавців, і студенти, як наслідок, змінюють спеціальність після закінчення навчання. Я намагаюся вплинути на цю ситуацію, тому спілкуюся з нашими університетами — КНУ, КПІ, ХПІ, УКУ, ДонНУ, у планах ще й СНУ в Луцьку.
Студентам я часто проводжу презентацію «Комп'ютерна лінгвістика як професія», а коли є час, то ще й практичні заняття. Я намагаюся їх зацікавити та заохотити, розповісти, що потрібно вміти, щоб отримати роботу, та де шукати інформацію. З викладачами обговорюємо навчальні програми. Здебільшого завідувачі кафедр відкриті до пропозицій, але змінити можуть не все і не одразу. Наприклад, щоб затвердити навчальну програму на наступний рік, її потрібно мінімум за рік підготувати та подати. Тобто якщо просто зараз хтось розробить гарну програму, то її почнуть реалізовувати лише у 2022 році.
Я сама до п'ятого курсу не знала про комп'ютерну лінгвістику. На той момент я вміла писати бульбашкове сортування на Pascal і знала морфологію та синтаксис, але поняття не мала, як це поєднати. Така проблема є і в інших вишах: комп'ютерним лінгвістам викладають програмування окремо від мовознавства, а ось автоматичне опрацювання мови не викладають. На щастя, на п'ятому курсі університету у мене був семестр комп'ютерної лінгвістики. Мій викладач, Андрій Романюк, був одним із небагатьох, хто використовував нові матеріали й сучасну мову програмування Python. Так почалося моє захоплення та моя кар'єра.
Так я представляюся незнайомим людям, і майже завжди чую у відповідь: «А що роблять комп'ютерні лінгвісти?» Зараз в Україні ця спеціальність маловідома, а комп'ютерних лінгвістів, що працюють за спеціальністю, лише кілька десятків на всю країну. Тим не менш, моя робота дуже цікава і я її страшенно люблю!
Чому ця спеціальність маловідома? Річ у тім, що лише жменька університетів навчає комп'ютерної лінгвістики, хоча кількість роботодавців в Україні зростає щороку. В академічній сфері часто не знають про потреби роботодавців, і студенти, як наслідок, змінюють спеціальність після закінчення навчання. Я намагаюся вплинути на цю ситуацію, тому спілкуюся з нашими університетами — КНУ, КПІ, ХПІ, УКУ, ДонНУ, у планах ще й СНУ в Луцьку.
Студентам я часто проводжу презентацію «Комп'ютерна лінгвістика як професія», а коли є час, то ще й практичні заняття. Я намагаюся їх зацікавити та заохотити, розповісти, що потрібно вміти, щоб отримати роботу, та де шукати інформацію. З викладачами обговорюємо навчальні програми. Здебільшого завідувачі кафедр відкриті до пропозицій, але змінити можуть не все і не одразу. Наприклад, щоб затвердити навчальну програму на наступний рік, її потрібно мінімум за рік підготувати та подати. Тобто якщо просто зараз хтось розробить гарну програму, то її почнуть реалізовувати лише у 2022 році.
Я сама до п'ятого курсу не знала про комп'ютерну лінгвістику. На той момент я вміла писати бульбашкове сортування на Pascal і знала морфологію та синтаксис, але поняття не мала, як це поєднати. Така проблема є і в інших вишах: комп'ютерним лінгвістам викладають програмування окремо від мовознавства, а ось автоматичне опрацювання мови не викладають. На щастя, на п'ятому курсі університету у мене був семестр комп'ютерної лінгвістики. Мій викладач, Андрій Романюк, був одним із небагатьох, хто використовував нові матеріали й сучасну мову програмування Python. Так почалося моє захоплення та моя кар'єра.
Я працюю над розбудовою спільноти комп'ютерних лінгвістів в Україні
Мене цікавить розвиток освіти та освітні ініціативи в Україні. Саме тому я співпрацюю з вишами, викладаю курс NLP у Projector, а також співорганізовую в Grammarly безкоштовну літню школу з комп'ютерної лінгвістики для початківців.
Після того як наша торішня літня школа мала шалений успіх, виникла ідея організувати спільноту, щоб учасники школи могли підтримувати зв'язок. Я створила Slack-канал і запросила туди всіх комп'ютерних лінгвістів, яких знала. Аби розвивати нашу спільноту, я запрошую комп'ютерних лінгвістів з-за кордону провести відкриту лекцію чи воркшоп в Україні в офісі Grammarly. Декілька разів на рік вдається таке організувати в рамках ініціативи Grammarly AI.
Якби я не була комп'ютерною лінгвісткою, то зосередилась би на освіті найменшеньких — викладала би дітям у школі. Цілком можливо, що я цим і займусь у якийсь момент. :)
Мене цікавить розвиток освіти та освітні ініціативи в Україні. Саме тому я співпрацюю з вишами, викладаю курс NLP у Projector, а також співорганізовую в Grammarly безкоштовну літню школу з комп'ютерної лінгвістики для початківців.
Після того як наша торішня літня школа мала шалений успіх, виникла ідея організувати спільноту, щоб учасники школи могли підтримувати зв'язок. Я створила Slack-канал і запросила туди всіх комп'ютерних лінгвістів, яких знала. Аби розвивати нашу спільноту, я запрошую комп'ютерних лінгвістів з-за кордону провести відкриту лекцію чи воркшоп в Україні в офісі Grammarly. Декілька разів на рік вдається таке організувати в рамках ініціативи Grammarly AI.
Якби я не була комп'ютерною лінгвісткою, то зосередилась би на освіті найменшеньких — викладала би дітям у школі. Цілком можливо, що я цим і займусь у якийсь момент. :)
Студенти постійно мене вчать
Курс Natural Language Processing у Projector я викладаю разом із Всеволодом Дьомкіним, з яким ми разом працювали в Grammarly. Перший набір ми запустили у 2018-му, а ідея виникла восени 2017-го. Тоді я вже мала кілька пропозицій розробити курс з NLP у Харкові та Львові, але ніяк не могла наважитись. І тут з'являється Сєва з ідеєю всеохопного NLP-курсу та пропонує долучитись. Я з радістю погодилась.
Ми з Сєвою не можемо дозволити собі більше одного набору на рік. Тримісячний курс у Projector — це як друга повна робота, навіть попри те, що нас двоє. Якби це був курс для початківців — то хоч тричі на рік. Натомість підготувати лекцію чи практичне заняття для людей, які вже добре програмують та мають значний досвід роботи, вимагає багато часу.
Навіть якщо ти до дрібниць знаєш свій матеріал, студенти обов'язково запитають щось таке, що потягне за собою довгі пошуки відповіді. Звісно, я сама багато вивчаю разом зі студентами. Ще один важливий досвід — це курсові роботи. Ми допомагаємо студентам структурувати проєкт, пріоритезувати експерименти, провести ці експерименти коректно тощо. Щороку на презентацію випускних проєктів приходить більше сотні людей, серед яких і потенційні роботодавці.
Курс Natural Language Processing у Projector я викладаю разом із Всеволодом Дьомкіним, з яким ми разом працювали в Grammarly. Перший набір ми запустили у 2018-му, а ідея виникла восени 2017-го. Тоді я вже мала кілька пропозицій розробити курс з NLP у Харкові та Львові, але ніяк не могла наважитись. І тут з'являється Сєва з ідеєю всеохопного NLP-курсу та пропонує долучитись. Я з радістю погодилась.
Ми з Сєвою не можемо дозволити собі більше одного набору на рік. Тримісячний курс у Projector — це як друга повна робота, навіть попри те, що нас двоє. Якби це був курс для початківців — то хоч тричі на рік. Натомість підготувати лекцію чи практичне заняття для людей, які вже добре програмують та мають значний досвід роботи, вимагає багато часу.
Навіть якщо ти до дрібниць знаєш свій матеріал, студенти обов'язково запитають щось таке, що потягне за собою довгі пошуки відповіді. Звісно, я сама багато вивчаю разом зі студентами. Ще один важливий досвід — це курсові роботи. Ми допомагаємо студентам структурувати проєкт, пріоритезувати експерименти, провести ці експерименти коректно тощо. Щороку на презентацію випускних проєктів приходить більше сотні людей, серед яких і потенційні роботодавці.
Якщо це читатимуть комп'ютерні лінгвісти, будь ласка, приходьте до нас на роботу
У професії я вже 9 років, і ніколи не хотіла її змінювати. Перша моя робота була у шведському стартапі Brainglass, де ми розробляли додаток для дистанційного вивчення мови. У 2012-му я переїхала до Києва на запрошення компанії Zoral Labs, де ми розробляли програми для синтаксичного аналізу, сентимент-аналізу, виділення фактів і багато іншого. Останні п'ять років я працюю в Grammarly. Серед мов розробки Python, Java, Common Lisp, а віднедавна і Clojure.
Я працюю більше денної норми у 8 годин. Оскільки я техлід, то мій день часто йде на комунікацію та вирішення організаційних задач. Стараюсь хоча б половину часу відводити на розробку, але бувають дні, коли до програмного коду руки не доходять. І все ж я почуваюся найкраще, коли з'являється ідея нового проєкту і можна з головою поринути у розробку.
В NLP-команді Grammarly є фан-дні — це кожна друга п'ятниця. Ми використовуємо цей час для саморозвитку або експериментів із продуктом. Я у такі дні люблю додавати в продукт якісь дрібні перевірки, які цікаві мені особисто. Наприклад, цієї весни я розробила перевірку, яка виправляє російськомовну транслітерацію українських міст на українськомовну. Тому тепер, якщо користувач Grammarly писатиме «Kiev», наш продукт виправлятиме це на «Kyiv». Ця перевірка зараз охоплює всі великі українські міста. На таку маленьку перевірку пішло кілька днів роботи. У процесі виявилося, що є авіаносець і фотокамера, які історично називаються «Kiev», — і це вже бренди, які потрібно відрізняти від назви міста. Одес у цьому світі є штук двадцять і з них лише наша Одеса пишеться з однією «с». Про міста, чиї назви збігаються з прізвищами людей, узагалі окрема історія. Потрібно автоматично визначати з контексту, що Nikolaev — це не людина. Ці та інші особливості природної мови і роблять нашу роботу дуже цікавою.
Інколи співробітники скаржаться, що я ставлю надто високі вимоги, але це частина мене. Якщо взяти для прикладу програмний код, то він може бути по-різному хорошим чи поганим. Я вважаю, що код має бути чистим, щоб його було легко і приємно читати іншим. Змінні та функції повинні мати зрозумілі назви. Код не повинен містити зайвих пробілів чи якогось сміття, на кшталт неактуальних коментарів. Своїй команді я ставлю такі ж вимоги, як і собі.
У професії я вже 9 років, і ніколи не хотіла її змінювати. Перша моя робота була у шведському стартапі Brainglass, де ми розробляли додаток для дистанційного вивчення мови. У 2012-му я переїхала до Києва на запрошення компанії Zoral Labs, де ми розробляли програми для синтаксичного аналізу, сентимент-аналізу, виділення фактів і багато іншого. Останні п'ять років я працюю в Grammarly. Серед мов розробки Python, Java, Common Lisp, а віднедавна і Clojure.
Я працюю більше денної норми у 8 годин. Оскільки я техлід, то мій день часто йде на комунікацію та вирішення організаційних задач. Стараюсь хоча б половину часу відводити на розробку, але бувають дні, коли до програмного коду руки не доходять. І все ж я почуваюся найкраще, коли з'являється ідея нового проєкту і можна з головою поринути у розробку.
В NLP-команді Grammarly є фан-дні — це кожна друга п'ятниця. Ми використовуємо цей час для саморозвитку або експериментів із продуктом. Я у такі дні люблю додавати в продукт якісь дрібні перевірки, які цікаві мені особисто. Наприклад, цієї весни я розробила перевірку, яка виправляє російськомовну транслітерацію українських міст на українськомовну. Тому тепер, якщо користувач Grammarly писатиме «Kiev», наш продукт виправлятиме це на «Kyiv». Ця перевірка зараз охоплює всі великі українські міста. На таку маленьку перевірку пішло кілька днів роботи. У процесі виявилося, що є авіаносець і фотокамера, які історично називаються «Kiev», — і це вже бренди, які потрібно відрізняти від назви міста. Одес у цьому світі є штук двадцять і з них лише наша Одеса пишеться з однією «с». Про міста, чиї назви збігаються з прізвищами людей, узагалі окрема історія. Потрібно автоматично визначати з контексту, що Nikolaev — це не людина. Ці та інші особливості природної мови і роблять нашу роботу дуже цікавою.
Інколи співробітники скаржаться, що я ставлю надто високі вимоги, але це частина мене. Якщо взяти для прикладу програмний код, то він може бути по-різному хорошим чи поганим. Я вважаю, що код має бути чистим, щоб його було легко і приємно читати іншим. Змінні та функції повинні мати зрозумілі назви. Код не повинен містити зайвих пробілів чи якогось сміття, на кшталт неактуальних коментарів. Своїй команді я ставлю такі ж вимоги, як і собі.
Я поїхала на місяць за кордон, щоб займатися
комп'ютерною лінгвістикою
На п'яту річницю роботи Grammarly надає працівникам додатковий місяць відпустки, і цього року я отримала свій. Але я поїхала не рибалити, і не малювати картини на березі моря, а займатися комп'ютерною лінгвістикою. Я провела два тижні в європейській літній школі «Logic, Language, and Information» в Ризі. Потім поїхала на тиждень до Естонії, де на узбережжі Балтійського моря я викладала міні-курс з NLP на літній школі «Computer and Systems Science». А останній тиждень я провела в Парижі на події SyntaxFest. Це був фестиваль для тих, хто любить Францію, вино та синтаксичні структури природної мови.
Я намагаюся відвідувати основні події у сфері NLP та штучного інтелекту в Україні та закордоном. Уже шість років поспіль я виступаю на AI Ukraine. Це найбільша конференція зі штучного інтелекту в Україні, і я пишаюся тим, що маю до неї стосунок. Два роки поспіль я виступаю на ODSC у Лондоні. Цього року також була на конференції ACL у Флоренції, яку відвідало три тисячі людей. Щоправда, там поки що без доповіді :)
комп'ютерною лінгвістикою
На п'яту річницю роботи Grammarly надає працівникам додатковий місяць відпустки, і цього року я отримала свій. Але я поїхала не рибалити, і не малювати картини на березі моря, а займатися комп'ютерною лінгвістикою. Я провела два тижні в європейській літній школі «Logic, Language, and Information» в Ризі. Потім поїхала на тиждень до Естонії, де на узбережжі Балтійського моря я викладала міні-курс з NLP на літній школі «Computer and Systems Science». А останній тиждень я провела в Парижі на події SyntaxFest. Це був фестиваль для тих, хто любить Францію, вино та синтаксичні структури природної мови.
Я намагаюся відвідувати основні події у сфері NLP та штучного інтелекту в Україні та закордоном. Уже шість років поспіль я виступаю на AI Ukraine. Це найбільша конференція зі штучного інтелекту в Україні, і я пишаюся тим, що маю до неї стосунок. Два роки поспіль я виступаю на ODSC у Лондоні. Цього року також була на конференції ACL у Флоренції, яку відвідало три тисячі людей. Щоправда, там поки що без доповіді :)
«А окуляри завжди носите?» — спитали мене на одній співбесіді
Час від часу мене як жінку в IT, яка ще й працює техлідом, запитують про те, чи я відчуваю упередження на роботі. На щастя, у мене такого досвіду обмаль. На жодному із місць роботи мені не занижували зарплату і не стримували мій ріст через те, що я жінка. Тим не менш, я знаю багато жінок, які переживали такі упередження на робочих місцях.
Водночас хочу зауважити, що інколи людей сприймають несерйозно через їхню поведінку, а не через суспільні упередження. Сім-вісім років тому у мене було ще дуже мало досвіду. Тоді мої більш досвідчені колеги сприймали мене та мої ідеї менш серйозно, бо я невпевнено поводилась: крутила олівець у руках, опускала очі, незрозуміло формулювала думки. Навички комунікації та аргументування приходять з досвідом, тож хочу заохотити всіх початківців не опускати рук. Жінкам окремо можу порадити чудову книгу «Nice Girls Don't Get the Corner Office» авторки Лоіс Франкел. Там є цілий список поведінкових зауважень.
Негативний досвід у мене теж був. Колись у 18 років я шукала підробіток. Знайомі порекомендували мене в компанію із залучення інвестицій, де директор шукав помічницю зі знанням іноземних мов. Я прийшла на співбесіду в сорочці, серйозна, з резюме в руках і зовсім не очікувала того, що було далі. Після питань про навички та освіту пішли недоречні питання про мою зовнішність:
— Це у вас справжній колір волосся? А ви фарбуєтеся?
— А окуляри завжди носите?
— Ммм. Ви знаєте, ми шукаємо людину, яка буде обличчям нашої компанії. Ви нам не підходите.
Тоді я вийшла зі співбесіди розгублена і не могла зрозуміти, що я зробила не так. Звісно, проблема була не в мені, і зараз я би відреагувала зовсім по-іншому. Такі випадки не є нормальними, тому хочу заохотити читачів не мовчати, а надавати розголосу при таких ситуаціях.
Час від часу мене як жінку в IT, яка ще й працює техлідом, запитують про те, чи я відчуваю упередження на роботі. На щастя, у мене такого досвіду обмаль. На жодному із місць роботи мені не занижували зарплату і не стримували мій ріст через те, що я жінка. Тим не менш, я знаю багато жінок, які переживали такі упередження на робочих місцях.
Водночас хочу зауважити, що інколи людей сприймають несерйозно через їхню поведінку, а не через суспільні упередження. Сім-вісім років тому у мене було ще дуже мало досвіду. Тоді мої більш досвідчені колеги сприймали мене та мої ідеї менш серйозно, бо я невпевнено поводилась: крутила олівець у руках, опускала очі, незрозуміло формулювала думки. Навички комунікації та аргументування приходять з досвідом, тож хочу заохотити всіх початківців не опускати рук. Жінкам окремо можу порадити чудову книгу «Nice Girls Don't Get the Corner Office» авторки Лоіс Франкел. Там є цілий список поведінкових зауважень.
Негативний досвід у мене теж був. Колись у 18 років я шукала підробіток. Знайомі порекомендували мене в компанію із залучення інвестицій, де директор шукав помічницю зі знанням іноземних мов. Я прийшла на співбесіду в сорочці, серйозна, з резюме в руках і зовсім не очікувала того, що було далі. Після питань про навички та освіту пішли недоречні питання про мою зовнішність:
— Це у вас справжній колір волосся? А ви фарбуєтеся?
— А окуляри завжди носите?
— Ммм. Ви знаєте, ми шукаємо людину, яка буде обличчям нашої компанії. Ви нам не підходите.
Тоді я вийшла зі співбесіди розгублена і не могла зрозуміти, що я зробила не так. Звісно, проблема була не в мені, і зараз я би відреагувала зовсім по-іншому. Такі випадки не є нормальними, тому хочу заохотити читачів не мовчати, а надавати розголосу при таких ситуаціях.
Поза роботою є ще одна Мар'яна Романишин
Як львів'янка, можу впевнено сказати, що неможливо жити у Львові і не потрапити до музичного, літературного чи мистецького середовища. Львів переповнений репетиційними приміщеннями, літніми сценами та галереями. Тут постійно проходять якісь театральні вистави, читання, концерти та виставки. От і я теж у 16 років писала вірші та грала на гітарі в невеличкому рок-гурті. Гурт називався «Зайчик-Пострибайчик», що неймовірно веселило друзів та поціновувачів. Грали суміш жанрів у підвальних репетиційках та на студентських фестивалях. Як і більшість підліткових гуртів, наш проіснував недовго, але це був дуже класний досвід.
На щастя, у мене є дуже музичний молодший брат Юра. Зараз він живе у Польщі, тож ми рідко бачимось, але ріднішої і ближчої мені людини у всьому світі нема!
Я живу в Києві вже 7 років, але не перестаю сумувати за Львовом. Львів — місто, де хочеться жити, а Київ — місто, де хочеться працювати. Може, Маск колись побудує підземний швидкісний тунель між цими містами? :)
У мене є гасло: «Будьмо чесними». Стараюся не давати собі та іншим обіцянок, які я не зможу виконати. Наприклад, я регулярно ходжу до спортзалу двічі на тиждень і не пропускаю тренувань. Але тричі на тиждень? Будьмо чесними — почну пропускати. У роботі таке гасло допомагає приземлювати завищені очікування.
Мене немає і ніколи не було в популярних соцмережах. На це немає якоїсь особливої причини — просто так історично склалося. Деякі люди вважають, що якщо тебе немає в соцмережах, то тебе не існує. Навіть одного разу на конференції якийсь чоловік відмовився зі мною знайомитися, бо мене немає у Фейсбуці. З власного досвіду можу підтвердити, що спілкуватися з друзями найкраще наживо ;) А для всіх інших є електронна пошта.
Як львів'янка, можу впевнено сказати, що неможливо жити у Львові і не потрапити до музичного, літературного чи мистецького середовища. Львів переповнений репетиційними приміщеннями, літніми сценами та галереями. Тут постійно проходять якісь театральні вистави, читання, концерти та виставки. От і я теж у 16 років писала вірші та грала на гітарі в невеличкому рок-гурті. Гурт називався «Зайчик-Пострибайчик», що неймовірно веселило друзів та поціновувачів. Грали суміш жанрів у підвальних репетиційках та на студентських фестивалях. Як і більшість підліткових гуртів, наш проіснував недовго, але це був дуже класний досвід.
На щастя, у мене є дуже музичний молодший брат Юра. Зараз він живе у Польщі, тож ми рідко бачимось, але ріднішої і ближчої мені людини у всьому світі нема!
Я живу в Києві вже 7 років, але не перестаю сумувати за Львовом. Львів — місто, де хочеться жити, а Київ — місто, де хочеться працювати. Може, Маск колись побудує підземний швидкісний тунель між цими містами? :)
У мене є гасло: «Будьмо чесними». Стараюся не давати собі та іншим обіцянок, які я не зможу виконати. Наприклад, я регулярно ходжу до спортзалу двічі на тиждень і не пропускаю тренувань. Але тричі на тиждень? Будьмо чесними — почну пропускати. У роботі таке гасло допомагає приземлювати завищені очікування.
Мене немає і ніколи не було в популярних соцмережах. На це немає якоїсь особливої причини — просто так історично склалося. Деякі люди вважають, що якщо тебе немає в соцмережах, то тебе не існує. Навіть одного разу на конференції якийсь чоловік відмовився зі мною знайомитися, бо мене немає у Фейсбуці. З власного досвіду можу підтвердити, що спілкуватися з друзями найкраще наживо ;) А для всіх інших є електронна пошта.
Авторка: Юлія Клебан
Фото: Наталія Азаркіна
Локація: офіс Grammarly в Києві
Фото: Наталія Азаркіна
Локація: офіс Grammarly в Києві
#людипоруч
Сподобалась стаття?
