Важливо шукати «партизанські» інструменти, які зроблять нас впізнаваними й дозволять нам конкурувати. Ми маємо в країні хороший рівень рекламних продакшенів — вони конкурують між собою багато років, тому якість їхнього продукту зростає. Не потрібно далеко ходити, останні фільми, які стали помітні «Мої думки тихі» й «Додому», — проєкти рекламних продакшн-компаній. Рекламники вміють знімати краще і дешевше, ніж це роблять інші. У них менше знімальних днів, знімальний день коштує дешевше, оскільки вони звикли робити швидше й розуміють, що таке обмежений бюджет.
В анімації теж так. Хтось у команді може запропонувати круту ідею і крутий шот, але якщо його вартість в чотири рази дорожча, ніж решта анімації, ми відмовляємося від цього. Ми не можемо робити все на догоду творчому пориву. Завдання команди — грамотно спланувати та тверезо оцінити фінансові ризики, щоби проєкт не «посипався».
Я дуже хочу, щоби в українській культурі анімацію перестали сприймати як молодшого брата кінематографа. Ми інші. У нас більше можливостей, ми можемо зняти все, відтворити будь-якого персонажа, що завгодно зробити для будь-якої вікової категорії. Наприклад, фільми від Marvel – це анімація. Від акторів залишаються тільки обличчя, решту робить графіка. І те, що вона робить, жоден актор не може повторити. Ми обмежені тільки екраном, хоча вже можемо вийти й у VR, і там почуватися добре. Ми можемо додати інтерактив, вийти в ігрову площину, й там нам теж буде добре.