Про бриф

Як можна зрозуміти з назви, «Легка сіль» — не зовсім звичайна сіль. Зараз буде невеликий лікнеп з біохімії, не лякайтеся. Колись наші пращури вживали багато рослинної їжі, а от солі — навпаки мало. Перша містить калій, друга — натрій. Тому організм запасався натрієм, а калієм ні.

Сьогодні наш раціон сильно змінився, солі в ньому значно побільшало, через що часто виникає калієво-натрієвий дисбаланс. Це впливає на нормальне функціонування клітини, спричиняє серцево-судинні хвороби, кишково-судинні розлади та інші проблеми зі здоров'ям.

До складу «Легкої солі» додають калій і натрій у визначених пропорціях. Це дозволяє досягти балансу елементів в організмі.

За задумом замовника ми мали візуалізувати цю інформацію просто і доступно. І щоб у споживача не виникали асоціації з медициною, біологічно активними добавками та чимось подібним. Ключовий меседж — це сіль, яка піклується про твоє здоров'я. Ще було побажання по дизайну — «як в Скандинавії». Іншими словами: просто, мінімалістично і стильно.

Про роботу

Над проєктом ми працювали у мінікомандах під керівництвом одного з кураторів. У нашій команді був Гліб Капоріков. Усі разом ми досліджували продукт: моніторили український і зарубіжний ринок солі, розбиралися з калієво-натрієвим балансом, сиділи за кавою і обговорювали стереотипи, інсайти, портрети цільової аудиторії. Після цього кожен працював зі своєю ідеєю самостійно.

Я зачепилася за фразу замовника «як у Скандинавії», тому шукала натхнення у типографіці й усьому, де був лише шрифт. Врешті я зробила чорну упаковку для білої солі. Це був свідомий дисонанс — спроба зацікавити і десь навіть обурити споживача. Також я використала модульну сітку, завдяки якій інформацію про продукт легко зчитати. Навіть дату виготовлення і термін придатності.

Дуже хотіла зробити проєкт близьким до ідеалу. Я трохи непосидюча, тому рівняти все за сіткою було для мене пеклом. На допомогу приходив Гліб, який постійно казав: «Дивись, тут нерівно, і ще ось тут». Доводилося рівняти. Мабуть, завдяки йому я довела проєкт до кінця.

Про Олега Винника

Наприкінці курсу я дійшла висновку, що айдентика — не просто набір картинок. Вона має працювати й бути адаптивною. А де ще, окрім упаковки, айдентика може проявити себе? Відповідь — у рекламі. Тому я не довго думала і вирішила спиратися на лідерів думок.

Коли вирішувала, кого обрати, поставила собі питання: «Хто у нас в країні популярний і серед молоді, і серед людей старшого віку?» Звичайно ж, Олег Винник з його молодими вовчицями. Ти можеш не слухати його пісні цілеспрямовано, та все одно звідкись знаєш приспів. В цьому його феномен. Кого ж це залишить байдужим?

Замовника точно не залишило. Наші роботи приймали батько й син, які управляють компанією. Першому за сімдесят, другому близько п'ятдесяти. Разом з ними був фітнес-тренер, який розповідав про продукт з точки зору впливу на організм. Він був наймолодшим з усіх — біля тридцяти. Три різних покоління, і їм усім зайшов Олег Винник. Це я до того, що моя реклама спрацювала б.

Про The Very Best Of

Протягом курсу куратори постійно казали, щоб ми не боялися і подавали роботи на конкурс. Я довго жила з думкою, що треба це зробити, але руки якось не доходили. І все ж за кілька годин до дедлайну наважилася. Чому? Бо мені подобається мій проєкт, його не соромно підписати власним ім'ям. Як виявилося згодом, це було не дарма.

Через деякий мені написали на пошту, що моя «Легка сіль» взяла нагороду The Very Best Of 2020 у категорії Student Design. Я дуже зраділа і спершу розповіла про це своїм котам. Потім зробила скрин листа і надіслала близьким. Про всяк випадок ще раз усе перевірила, бо раптом щось не так зрозуміла і ввела всіх в оману. Та помилки не було.

До церемонії я готувалася морально, адже це перший подібний досвід. Переживала, нервувала, але зустріла Нонну і Гліба — вони теж були серед переможців — і заспокоїлася. Перемоги — це завжди приємно. Для мене це і мотивація, і відповідальність, і додатковий поштовх рухатися далі. Ти спочатку розслабляєшся після курсів, відпочиваєш. Потім раптово отримуєш нагороду, швидко збираєшся з думками, починаєш розмірковувати про життя, про свої стосунки з дизайном. І знову за навчання...