Знаємо, ви все своє життя ділили людство на технарів та гуманітаріїв і навіть не думали пограти на іншому майданчику. Раптом це не так — вітаємо, ви вже молодець, тож наша стаття хіба що красномовно це підтвердить. Якщо ж ви досі впевнені, що відкривати той, інший, світ, немає потреби, тоді цей матеріал може змусити вас замислитись.

Для початку зазначимо, що взаємини технарів і гуманітаріїв зазвичай не дуже складаються. Перші критикують других за «вигадані» теорії та відсутність можливостей для заробітку. Опоненти ж кепкують із невміння тих спілкуватись і написати хоча б елементарне есе.

Розділення людей на тих, хто здібний технар, і тих, хто природжений гуманітарій, починається ще в шкільні роки. Ця різниця поглиблюється, коли ми вступаємо до університету, адже за традицією їх ділять на ті ж дві категорії. Отже, шансів усвідомити, що можна вивчати водночас інформатику і філософію, залишається небагато. Хіба що ви студент/-ка Могилянки.

Утім, ми вважаємо, що різниця між цими двома сприйняттями реальності не така значна, як здається. І погодьтеся, замість безглуздої ворожнечі краще розширювати світогляд та цікавитися тим, що може стати в пригоді.

Причини, звісно, свої для технарів і для гуманітаріїв. Цього разу ми розповімо про користь соціогуманітарних наук для тих, хто зазвичай себе з ними не асоціює. Іншим допоможемо трохи згодом. Отже, починаємо.

Коли Марк Цукерберг та його команда технарів створювали Facebook, вони дуже добре розробили систему з інженерної точки зору. Так само створили й ефективні алгоритми монетизації. Втім, вони проґавили дещо важливе — те, як їхній продукт впливатиме на світ, суспільство, політичне життя. Як, наприклад, їхні чудові алгоритми реклами будуть використовувати задля політичних маніпуляцій і пропаганди. Тож тепер Facebook вчиться на своїх помилках. І ви можете на них вчитись. Якщо створюєте код, варто усвідомлювати, що він може довготривало впливати на людей і навіть змінювати цей світ на краще. Вивчайте соціологію, щоб розуміти, як працює суспільство.

Навіть якщо ви ігноруєте політику, вона про вас не забуває. Всі ми — частина політичного життя, хай навіть не беремо в ньому участь (у цьому випадку рішення приймають за нас). Тож, коли не слідкуємо за ним і забуваємо голосувати на виборах, ми перекладаємо відповідальність за своє майбутнє на когось іншого. Погодьтеся, ризиковий крок. Утім, є вихід — базовий курс із політології.

Останнім часом ми переживаємо такий собі «ренесанс космонавтики» — про це свідчить хоча б статистика запусків ракет у космос. До того ж NASA обіцяють побудувати станцію на орбіті Місяця, а SpaceX — політ на Марс. Цілком можливо, з часом там з'являться колонії людей. Ці спільноти ростимуть, і стануть зрештою локальними суспільствами. Отже, їх потрібно буде якось менеджерити, створювати для них технології повноцінного функціонування. А хто краще соціологів знає функції суспільства і зможе це зробити?

У передових дослідженнях науковці стикаються з глибокими проблемами. Коли це трапляється, потрібно використовувати всі знання, які доступні для їхнього вирішення.

Наприклад, є один кейс, який чудово показує взаємодію фізики та метафізики, — The BIG Bell Test. У квантовій механіці існує феномен, який має назву квантова заплутаність. Його перевірку змогли побудувати ще в 1960-х, але в ній залишалися такі собі діри. Одна з них — генерація випадкових чисел. Наявні генератори піддавали критиці, бо невідомі фізичні закони могли б зіпсувати результат. Отож у 2016 році науковці поставили експеримент: у декількох лабораторіях по всьому світу такі числа створювали люди. Здавалося б, людина — поганий інструмент для цього, бо всі ми мислимо патернами. Втім, якщо прийняти за аксіому те, що ми наділені свободою волі, це означає, що на наші рішення не впливають жодні приховані фізичні закони. Так, саме категорія з метафізики допомогла вирішити цю проблему.