Досвід

Як створити курс UX Writing і не поїхати дахом

Женя Палаш, кураторка онлайн курсу UX Writing, чесно та без прикрас розповіла, як воно — створити цілий курс. А ще поділилася власними висновками та планами на наступний набір.
Я — UX Writer. Це спеціальна людина в дев-команді, яка підбирає слова для інтерфейсів. Усі слова. Від найдрібніших підказок до навігації, кнопок, сторінок 404 і так далі до нескінченності.

UX райтинг — це не стільки про текст, скільки про складання пазлів. Наприклад, спробуйте назвати кнопку, яка дозволяє користувачеві закрити поточне вікно, щоб пізніше повернутися на сторінку АБО відредагувати інформацію, яку вони щойно ввели. Одна кнопка. Щасти.

UX райтинг — досить нова сфера. Знадобилося десятиліття, щоб зрозуміти, що дизайнери не готові працювати зі словами, а копірайтери мають дуже розмите поняття про UX та розробку.

Як будь-яке нове явище, UX райтинг повільно нарощує попит і починає звучати «сексі» (вибачте) для широкого загалу. Все більше райтерів помічають, що реклама та статті не так задовольняють бажання креативити, як створення продуктів. А ще за це платять більше.
Кажу, як є.

Я бачу три категорії райтерів. Ті, хто наважуються вийти із зони копі-комфорту, відкривають для себе UX і запитують, як зробити перший крок та потрапити в команду дизайнерів. З іншого боку є дизайнери, які вивчають контент-частину, тому що хтось таки повинен це робити. І копірайтери, які займаються UX райтингом інтуїтивно та хаотично, тому що не знають, що тут відбувається і чому.

Ця сфера особливо актуальна для масового, потужного, але ще молодого українського ринку програмного забезпечення. В Україні працюють блискучі дизайнери та розробники, які створюють продукти, що легко відкушують шматки венчурних капіталів з Кремнієвої долини. Ось лише кілька прикладів українських продуктів: Grammarly, Preply, CleanMyMac, Setapp, Looksery (куплені Snap Inc.), TemplateMonster та інші.

Щоб підтримати попит на талановитих спеціалістів, ці ж спеціалісти створили надзвичайний навчальний центр у Києві — школу Projector. Кілька років тому вони запросили мене виступити на конференції. Потім ще на одній. Згодом я прочитала декілька власних лекцій про виникнення UX райтингу. Нарешті, я записала онлайн-лекцію про Lorem Ipsum та про те, наскільки він паршивий. Думаю, це і підштовхнуло мене до цієї думки:

Product content strategist в Shopify
А що, як я зроблю повноцінний курс?
Зараз я живу в Торонто, тому стандартний офлайн режим викладання з особистою комунікацією та без соціальної дистанції був не варіант. Ми вирішили, що зробимо 50/50. Запишемо лекції для онлайн-перегляду, а домашні завдання я перевірятиму та даватиму фідбек в режимі реального часу. Запланували кілька вебінарів, дипломний проект у партнерстві з Preply та онлайн-випуск.
Перший етап. Синдром самозванця

Я одразу почала сумніватися у всьому, що знаю і роблю. А якщо я просто фейк і прокралася у розробку випадково? А якщо мої знання — це дешева суміш інтуїції та плагіату, і я не маю права викладати? Повірте, ці хаотичні думки — той ще атракціон. Класична деконструкція себе до самого дна.

Знаєте, що мене з цього витягнуло? Типографія. Коли я почала працювати копірайтеркою кілька років тому, я не знала, що таке шрифти із засічками. Так от коли я створила повноцінну лекцію з типографії, не підглядаючи в жодні матеріали, і лише звірила правильність потім, тоді зрозуміла, що мабуть, я не зовсім безнадійна. Я можу розповісти все, що знаю, а якщо цього не достатньо, я прочитаю більше. І якщо я все ще не знатиму достатньо, так і буде. Тому що, хей, я всього лише одна людина.
Другий етап. Пріоритети

Наступним найважчим кроком став вибір того, про що поговорити. Курс складається з дев'яти лекцій по 30 хвилин. Це справді не так багато часу, щоб висвітлити стільки насичених тем. Ось до чого я прийшла:

I. Що взагалі відбувається? Що таке UX райтинг, його місце та необхідність.

II. Найважливіше базове. Основи хорошого UX та текстів.

III. Шрифти та гарнітури. Використання шрифтів в UI.

IV. Юзабіліті, шлях користувача, історія користувача.

V. Мікрокопі, Ч.1. Основні правила. Сповіщення, помилки та статуси.

VI. UX райтинг в проекті. Робота в команді.

VII. Психологія мови. Фокус, упередженість, ґрунтовність, очі та мозок.

VIII. Мікрокопі, Ч. 2. Інструкції, описи, мітки, форми.

IX. Як бути щасливим та при здоровому глузді. І як не втратити це під час створення контенту.

Наприкінці вигадувала домашні завдання. Намагалася зробити все, щоб студент максимально зосередився на темі лекції та не нудьгував.
Приклад:
Відкрийте Spotify або Apple Music. Вас попросили написати сповіщення про нову функцію в сервісі. Як ви підійдете до цього завдання? Що запитаєте? Напишіть приклад сповіщення для функції під назвою «Місцеві шоу», яка створює список відтворення з пісень виконавців, які скоро виступатимуть у вашому регіоні.
Третій етап. Запис

Прийшов час записувати лекції. Це всього лише найважливіший день року, коли треба виглядати ідеально, почуватися ідеально, говорити прямо на камеру протягом шести годин та пам'ятати кожну важливу деталь кожної лекції. То чому б не організувати цей день наступного ранку після 16-годинного рейсу Торонто-Київ? В січні. Коли ти хвора на грип. Так, щоб додати вогнику.

Коли за кілька днів до польоту я злягла з високою температурою, то очікувано запанікувала. Думаю, що налаштувала своє тіло на одужання, тому в потрібний день почувалася свіжою і сяяла. Ні сліду хвороби, лише світла голова та здорова, ейфорична тривога, що тримала мене в тонусі.

Записувати лекції — важко. Реально. У мене були фотосесії, де потрібно просто дивитися в камеру, але не говорити. Я читала лекції, де потрібно говорити, але не дивитись в камеру. Я не робила одночасно і те, й інше. Ютубери, прийміть мої вибачення за те, що я думала, ніби це все легко. Моя вам вічна повага.

Я забувала, що маю сказати. Надто зосереджувалася на тому, щоб жартувати, адже не бачила глядачів і не знала, чи сміються вони. Продовжувала робити ті самі жести, які (як я дізналася пізніше) виглядають досить тупо. Наш відеооператор геній, тому лекції вийшли все одно круті.
Четвертий етап. Часоворот

Часоворот — це те, що я забула згадати у своєму райдері. Оскільки я — лише одна людина, яка працює фултайм, то перевірка 153 домашніх завдань на тиждень виявилася не зовсім здійсненною місією. Іншими словами, я ледве духу не пустилася.

Нам довелося трохи перенести курс, і він припав на лютий, той самий місяць який я обрала для ретриту на Балі. Це може звучати привілейовано, але мені було складно збалансувати роботу, викладання та життя. Те, що планувалося як розслаблений місяць з друзями біля океану, виявилося істеричним квестом із пошуком стабільного Wi-Fi та нічними перевірками домашніх завдань. Так, і додайте до рівняння 6-годинну різницю в часі.

Окрім усього, я зрозуміла, що перевірити домашнє завдання по UX райтингу — це не те саме, що перевірити чийсь дизайн, де у вас є поширені помилки та непорозуміння, які можна прокоментувати майже копі-пастом. Потрібно виправити граматику (в усіх студентів англійська була не рідною), поправити синтаксис та прокоментувати сам підхід до роботи.
П'ятий етап. Нагороди

Після тижнів фідбеку та додавання відсутніх артиклів ми прийшли до нашого дипломного проекту. Ось тоді я насправді відчула, що ми чогось досягли з моєю першою дорогоцінною групою студентів. Лише одинадцять студентів з двадцяти п'яти дісталися фінішної прямої. Це онлайн-курс, люди лінуються і здаються. Але ці одинадцять! Прогрес, який вони зробили, — неймовірний.

А отже, коли вони презентували майже ідеально розроблені екрани з проникливими виправленнями та просто чудовими копі, я не могла в це повірити. Це було гіпнотично. Вони не дізналися про це від мене, величезна частина роботи полягала в тому, щоб самостійно розгадати Фігму, навчитися трохи малювати та розташовувати компоненти. Навчитися бачити, що добре виглядає, а що добре читається. І вони це зробили.

Було важко не помітити драматичну різницю між тим, з чого вони починали, і з чим завершили. Я нарешті відчула, що те, що ми робимо, має значення. Якщо за два місяці люди можуть отримати так багато з онлайн-курсу, вони абсолютно непереможні.
Шостий етап. Висновки

Ми провели довгу і детальну сесію переоцінки. Обговорили, що пішло не так і що пішло правильно. Запитували й студентів, і себе. Склали дорожню карту наступного курсу, який розпочнеться у вересні.

Зрозуміли, що 3 домашні завдання після кожного заняття — це занадто багато. Цього разу у нас будуть чіткіше визначені формати та розміри домашок, підготовлені списки супровідних матеріалів до кожної лекції та посилання на найпоширеніші помилки.

Весь цей шлях був вартий того, щоб побачити, як люди ростуть за такий короткий проміжок часу. Ділитися — добро. Якщо ви щось знаєте, не тримайте це для себе.
Фото: Наталія Азаркіна
Переклад: Юлія Клебан
Досвід
Сподобалась стаття?