Гараж
Як ретроспектива може зробити тебе крутим дизайнером
Олександр Гусаков, куратор курсу Graphic Design Fundamentals, розповідає про доцільність та користь такої вправи як ретроспектива для дизайнерів в агентствах та на фрілансі.
На одному із суботніх занять ми разом зі студентами курсу Graphic Design Fundamentals провели презентацію для клієнта по їхньому першому курсовому проєкту. Після презентації ми зробили одну важливу для всіх професій вправу — ретроспективу.

У сфері дизайн-проєктування ретроспектива — це погляд у минуле й аналіз цього минулого із записуванням перемог, поразок і можливих покращень. Про цей етап проєкту я читав у двох книгах: «Корпорації геніїв», яку згадував у минулій замітці, і в «Основах проєктного менеджменту», яка заснована на класичній збірці знань PMBOK від Project Management Institute.


дизайн-директор і співзасновник The Goort Design Bureau
5 причин ретроспективи

Ед Кемтелл в «Корпорації геніїв» пише, що в Pixar робота над проєктом мультфільму не закінчується на прем'єрі в кінотеатрах. Дуже важливий етап — розтин (так вони називають процес ретроспективи).

Розтин або ретроспектива — це загальна зустріч після завершення проєкту, під час якої ми згадуємо і вивчаємо, що спрацювало, а що ні, й намагаємося узагальнити ці уроки. Компанії та люди стають винятковими не тому, що вірять у свою винятковість, а тому що намагаються зрозуміти, що заважає їм стати винятковими.

Розтин потрібний не тільки вам чи вашій команді як авторам цього проєкту. У Pixar виділяють п'ять причин чому процес ретроспективи є корисним:
1. Узагальнення вивченого

У розпалі проєкту просто неможливо вчасно помітити та виправити не ефективний процес. А хороші уроки й відкриття, які ми отримуємо в процесі, дуже розкидані та випадкові. Розтин дає можливість узагальнити й систематизувати отриманий досвід.

Один із способів систематизації — в прикладі наприкінці матеріалу.
2. Передача досвіду колегам, які не брали участі в проєкті

Розтин допомагає знайти помилки та збої в системі. Часом вдалі знахідки в процесі проєкту не логічні, а логічні процеси дають негативний результат. Тому це чудовий спосіб передати позитивний і негативний досвід іншим колегам. Та й взагалі такі інсайти — найцінніше, що ви можете розповісти на лекціях або в блозі.
3. Не допускає накопичення образ

Чимало помилок, викликаних непорозумінням чи дискомунікацією, призводять до образ. А вони накопичуються і запам’ятовуються. Розтин допомагає відпустити свою образу і йти далі. Проговорюючи та розбираючи конфліктні ситуації, ми можемо простежити причинно-наслідковий зв'язок і зрозуміти, що в більшості випадків ніхто не хотів зачепити саме вас і швидше за все в його діях була логіка, яку він просто не зумів донести в процесі проєкту.
4. Конкретний час і простір для роздумів

Якщо розтин дає можливість вступити у відкрите протистояння з проблемами, то підготовка закладає фундамент для успішної боротьби. Перед розтином варто самостійно прокрутити проєкт в голові та записати ситуації, які звертають на себе увагу. Час, який ми витрачаємо на підготовку до розтину, не менше цінний, ніж сама зустріч.
5. Гра на випередження

У процесі розтину ви можете запланувати експерименти або трансформації для майбутніх проєктів або (ще краще) для тих проєктів, які зараз в роботі, і з якими ви ще встигнете випробувати покращення. Хороший розтин вчить людей думати на перспективу. Не варто чекати, що в процесі розтину знайдуться всі необхідні відповіді. Ми можемо просто сформулювати гіпотези або питання для перевірки на майбутніх проєктах.
Як провести розтин?
Перед зустріччю з командою чи просто для себе складіть два списки:

1. Визначте 5 речей, які ви б зробили наступного разу.

У цьому списку ви можете записати ходи або інструменти, які вдалися в цьому проєкті. А також те, що ви хотіли б спробувати в майбутньому проєкті або зробити інакше.

2. Визначте речі, які ви б ніколи не повторили.

Тут ми перераховуємо все, що не вдалося чи не спрацювало, що не сподобалося чи стало причиною провалу.
Щойно ви сформулюєте ці два списки, варто подумати, як саме варто запровадити це в ваш дизайн-процес. Змінюйте те, що можете, і визнайте, що саме ви не в змозі змінити.

В «Основах проєктного менеджменту» Джозеф Хігні пропонує використовувати таблицю для запису результатів Ретроспективи.
На завершення варто зазначити, що здебільшого пункти в таблиці вгорі стосуватимуться вашого процесу роботи. Наприклад, покращення брифа, планування, комунікації, тощо. Іноді це стосуватиметься й безпосередньо хард-скілів дизайнера. Наприклад, прокачатися в Cinema 4D для наступного подібного проєкту, опанувати верстку великих видань, покращити ручну графіку і т.і.

В принципі не важливо, який саме формат ви оберете для проведення ретроспективи. Головне, щоб ви її проводили наприкінці кожного проєкту. Після першого разу всі подальші ретроспективи проходитимуть легше. І не забувайте! З кожного проєкту можна зробити висновки й сформулювати корисні уроки.
Гараж
Сподобалась стаття?