Онлайн-в'язання, кулінарний майстер-клас, фітнес-челендж, кіномарафон. Це — те, чим ми не займалися цією весни. Найкраще, що я могла зробити в період нашого локдауна це провести час в цій компанії.

Звичайно, ми очікували горіти весь цей час на активностях офлайн. І програму я написала саме для такого формату. Студенти переживали «Як воно буде?» В реальності мені довелося активно переробляти деякий матеріал, щоб підлаштувати його під наші нові умови. Це дало нам можливість відкрити категорію «Wish list», куди студенти додавали теми й голосували, які їм цікаві. Так цей курс став більш індивідуальним для групи.

Те, що наш курс випав на старт карантину спочатку всіх дуже злякало, але це і виявилось однією з найбільших переваг. Нас розділили на команди, і через те, що всі сиділи вдома на самоізоляції, ми багато спілкуватись онлайн для роботи над домашками. І дуже подружились. З нетерпінням чекала наших зідзвонів та вважаю, що команда була підібрана фантастично.

Цей курс є не відірваним від життя, а чудовим його доповненням. Я щаслива, що працюю в компанії, яка слідує процесам, тому всі отримані на курсі знання застосовуються повніше, ніж того можна бажати.

Вважаю, що дизайнеру постійно потрібно вчитися — тому й пішла на цей курс. Багато було прогалин, які хотілося закрити й чітко побачити, куди можу рости в кар'єрі й що для цього потрібно. Менеджмент дизайн-процесу — якраз повна інструкція для дизайнера, який хоче керувати дизайн-командою.

Було дуже важко і цікаво водночас. Важко ще й тому, що навчання потрібно поєднувати з роботою, тому потрібно бути готовим до жорстких овертаймів, основна робота з 9 до 6, а потім ще й домашні завдання, зідзвони з командою до 11 вечора, і так кожен день, але це тебе драйвить і вже після місяця на курсі можна було прослідкувати власний ріст.

Найбільше запам'яталася атмосфера драйву і бажання вчитись до ночі. Те, як нас навчали думати, розуміти і розбиратись в суті активностей, які ми проводили. Найскладнішим було провести інтерв'ю по методології Jobs to be done. Треба багато практики, щоб докопуватись до суті і емоцій користувача. Але було дуже цікаво аналізувати свої інтерв'ю і з кожним разом все краще проводити.

Тепер можу пояснити клієнтам які активності і для чого нам потрібні на проекті. Організувати, провести їх, ще й інших навчити. А не просто робити гарненькі екрани.

Студенти працювали над проєктами для Uklon та Нової Пошти, а останнім стало завдання від Projector. Вони працювали в командах і щотижня хтось із них ставав тімлідом. На перший проєкт ми витратили найбільше часу, щоб розібратися докладніше з активностями й тим, як формувати проєкт. Ну і звичайно, знайомилися один з одним. На другому кейсі студенти зібралися в інші команди, і часу відповідно стало трохи менше. Ну і на останній кейс у нас було всього два дні. Градус екстриму довели до максимуму. Від моменту отримання завдання і до презентації рішення у них було всього 10 годин (+1 одну нелегальну годину вони затягнули).

Щоразу було приємно, коли клієнти казали, що студенти перевищили очікування і зробили круту роботу. Так у нас закріпилася фраза від клієнта з Uklon — «Всі зозульки» — яка прижилася у нас до самого кінця, а тепер живе ще й на стікерах нашого курсу. Напевно, одну з найвищих похвал нам залишив клієнт, який почав хантити студентів прямо під час зум-колу.

Мабуть, найскладніше було розібратись з моделлю Кано та JTBD, просто через те, що на неї потрібно було набагато більше часу, ніж ми уявляли. А так все, що нам давали на курсі, Алла дуже кльово пояснювала, інколи навіть більше, ніж потрібно. Ми багато зідзвонювались, плюс завжди можна було написати в чат і відповідь була дуже швидка.

Фактично, за 3 місяці ми пройшли три проєкти з повноцінними дослідженнями — це було супер! Також у нас курс був не лише про процеси, а й про те як менеджирити ці процеси. Тому ми визначали, хто буде фасилітатором, коли працювали в групах, змінювались, а потім давали зворотний зв'язок. Наприкінці отримували від Алли агрегований фідбек та її коментарі. Це дуже допомогло швидко зрозуміти свої сильні й слабкі сторони й над чим потрібно працювати в наступному раунді.

Найскладнішим завданням на самому початку була роль фасилітатора. Це було незвично і на початку незрозуміло. Потрібно було у досить стислі часові рамки зрозуміти своїх колег по групі, знайти спільну мову та організувати процеси.

Я винесла дуже багато інсайтів з курсу. По-перше, розуміння, що будь-яку активність можна підлаштувати під потреби. Ми робили двічі мапу користувацького шляху (Customer Journey Map) і двічі вона була модифікована і краще потім допомагала сформулювати гіпотези. Також завдяки послідовному засвоєнню матеріалу, винесла для себе як планувати активності та які саме в залежності від типу проєкту.

От зараз я передивляюся лекції — на моєму проєкті бізнес хоче запускати новий продукт, і я зараз роблю презентацію з активностями, які ми могли б провести для кращого розуміння як бізнес цілей, так і потреб аудиторії.

Найскладнішою частиною курсу для мене стало інтерв'ю. Я завжди боюся піти не туди, Помучити людину і в підсумку не дізнатися нічого вартісного.

А от головний інсайт курсу для мене — акцент на софт скіли. Як виявилося, це набагато важливіше, ніж я думала.

Прийшло усвідомлення того що мінімальне дослідження можна робити будь-коли. І що повертатись до минулих підходів в роботі взагалі не хочеться. Можна знайти ресурси й проаналізувати проблеми бізнесу, протестувати власні дизайн-рішення. Також прийшло велике бажання застосовувати набуті знання в подальшій роботі.

На курсі було стільки крутих моментів! але найбільше запам'ятався, звісно, онлайн-бар. Коли у нас почалася тема софт скілів, ми дозволили собі обговорити її в форматі «розслабленого уроку». І один раз провели його в різних головних уборах (шапочки з фольги — топчик) і з келихом «чогось». Це заняття ми пересиділи й провели разом 4 години.

Я зрозуміла, що щоб там не планував куратор, а атмосферу на курсі задають люди, які збираються разом. Будуть класні зміни й нові теми для обговорення. Досвід цього набору показав мені, що не страшно трохи переробити програму на ходу, підлаштувати її під те, що потрібне саме цим студентам. Адже за цим вони й прийшли.

Під час навчання я вже розуміла, що найкраща інвестиція — це інвестиція в себе, тому ті глибокі знання, які в нас Алла заклала, дуже допоможуть мені в професійному рості.

Знання нічого не варті, якщо ними не ділитись. Наша кураторка була такої ж думки. Відкритість до того, щоб ділитись своїми знаннями та професіоналізмом — найсильніша риса Алли.

Алла любить викладати, а це, як на мене, є запорукою класного курсу. Вона не просто читає лекції, а підбирає різні активності, запрошує інших викладачів. Я впевнена, що до неї на курс можна ще раз піти — і це будуть зовсім інші лекції. Кому було мало тригодинної лекції, той отримував список книжок для «позакласної роботи» :)

Алла дуже детально працювала над зворотним зв"язком, тому наприкінці кожного раунду ти отримував «мануал», що потрібно покращувати і як далі працювати.

Найсильніша риса Алли — високий професійний рівень та класні комунікаційні навички. Це поєднання завжди робило наші лекції веселими та інформаційно насиченими. У результаті, у нас підібрався цілий лексикон веселих фраз, з яких ми зробили стікери й подарували Аллі.

Алла приємна людина, професіонал своєї справи й відмінна викладачка! Це не завжди взаємопов'язані речі. У неї виходить. Вона насправді дуже надихає. Не тільки талантом, але і працьовитістю та позитивом.

Слово «Куражитись» — те, що характеризує наші 3 місяці роботи. А найсильніша сторона Алли — відданість справі якою займається на всі 200%. І бажання допомогти, розібратись, навіть якщо вже йде 4та година лекції замість 2ох.

Фото: Наталія Азаркіна
За лаштунками курсу була: Юлія Клебан