#людипоруч
Andreas Läufer: «Натхнення
й ідеї повинні прийти зсередини, від тебе»
й ідеї повинні прийти зсередини, від тебе»
Креативний директор агенції MetaPulse, підрозділу MetaDesign Berlin, співзасновник першого незалежного лайфстайл журналу Tank Magazine. У листопаді Андреас приїжджає до Києва, щоб провести практикум Becoming a Brand Expert.
Ми зустрілися з ним у Берліні в його агенції та поговорили про життя.
Ми зустрілися з ним у Берліні в його агенції та поговорили про життя.
Я батько і дизайнер. Саме у такій послідовності.
Ніколи не вирішував стати дизайнером. Просто не переставав бути дизайнером.
Діти багато малюють — так вони спілкуються з батьками. У 7 років більшість дітей перестає малювати, тому що може виразити себе словами. Але деякі люди не зупиняються.
У 13 років усвідомив, що хочу стати художником. У 15 зустрів свого вчителя з малювання, побачив, який він бідний і зрозумів, що точно не хочу бути таким. Тому вибрав комунікаційний дизайн — це та сфера, де ти заробляєш. Це було дуже раннє свідоме рішення.
Вважаю себе художником. Думаю, що мрія кожного графічного дизайнера — виразити себе без цього тиску «заробляння грошей». Якби можна було не думати про гроші, я б вибрав предметний дизайн чи дизайн меблів.
Мода
Мода важлива, тому що саме через неї ми виражаємо себе без слів. Тут не потрібен інтелект, щоб сказати щось особливе. Ти показуєш себе одразу тим, як виглядаєш, а не тим, що говориш.
Якщо економіка країни на підйомі, люди одягаються просто, бо не ностальгують — їм не потрібно нагадувати собі про кращі часи. Якщо економіка на спаді, люди бажають повернути собі минуле — одягаються у квітчасті і кольорові речі.
Особисто я не маю стилю. Зазвичай це чорний одяг. Великий плюс чорного одягу у тому, що не потрібно думати, що одягати зранку. Відкриваю шухляду, бачу океан чорних футболок... І так, не можу знайти потрібну.
Дещо сталося у моєму житті, і тоді я відчув потребу у мінімалізмі, порядку, прозорості, простоті. Простота має креативну силу, особливо якщо звернути увагу на Японію — Yohji Yamamoto, Comme Des Garçons. Сила, яку вони мають, виникає з простоти — і це тренд, який ми спостерігаємо останні 30 років.
Ніколи не вирішував стати дизайнером. Просто не переставав бути дизайнером.
Діти багато малюють — так вони спілкуються з батьками. У 7 років більшість дітей перестає малювати, тому що може виразити себе словами. Але деякі люди не зупиняються.
У 13 років усвідомив, що хочу стати художником. У 15 зустрів свого вчителя з малювання, побачив, який він бідний і зрозумів, що точно не хочу бути таким. Тому вибрав комунікаційний дизайн — це та сфера, де ти заробляєш. Це було дуже раннє свідоме рішення.
Вважаю себе художником. Думаю, що мрія кожного графічного дизайнера — виразити себе без цього тиску «заробляння грошей». Якби можна було не думати про гроші, я б вибрав предметний дизайн чи дизайн меблів.
Мода
Мода важлива, тому що саме через неї ми виражаємо себе без слів. Тут не потрібен інтелект, щоб сказати щось особливе. Ти показуєш себе одразу тим, як виглядаєш, а не тим, що говориш.
Якщо економіка країни на підйомі, люди одягаються просто, бо не ностальгують — їм не потрібно нагадувати собі про кращі часи. Якщо економіка на спаді, люди бажають повернути собі минуле — одягаються у квітчасті і кольорові речі.
Особисто я не маю стилю. Зазвичай це чорний одяг. Великий плюс чорного одягу у тому, що не потрібно думати, що одягати зранку. Відкриваю шухляду, бачу океан чорних футболок... І так, не можу знайти потрібну.
Дещо сталося у моєму житті, і тоді я відчув потребу у мінімалізмі, порядку, прозорості, простоті. Простота має креативну силу, особливо якщо звернути увагу на Японію — Yohji Yamamoto, Comme Des Garçons. Сила, яку вони мають, виникає з простоти — і це тренд, який ми спостерігаємо останні 30 років.
Креатив і робота у рекламній індустрії
Вирішення проблеми через інноваційну або дуже гарну ідею — те, що генерує щастя.
На рівні бізнесу у нашій професії те, що вимірює цінність — це нагороди. Коли не отримуєш нічого за свій проєкт — тоді він не достатньо гарний, коли отримуєш бронзу, срібло чи золото — знаєш, що ти крутий. Нагороди досі важливі. Коли інші клієнти бачать нагороди, звертаються, твоя ціна зростає.
Похвала дуже важлива для усіх, а для творчих людей особливо. Якщо ти креативний — ти нарцис, тобі потрібне зовнішнє схвалення.
Свою думку виразити простіше, коли ти на високій позиції. Якщо ти директор, можна навіть дозволити собі деяку зверхність — на твою думку очікують, і вона має бути чесною. Якщо намагаєшся усім сподобатися і нікого не образити, ти дозволяєш різному непотребу статися. Тому ти маєш сказати: «Насправді це виглядає не дуже, перероби». І так, коли ти чесний, ти ображаєш людей.
Але бути креативним означає не ображатися на критику. Це дуже важлива риса, особливо у рекламній індустрії. Щодня тобі кажуть: «Мені не подобається блакитний, можливо зроби рожевий?» Якщо тобі подобається ідея, а хтось каже переробити, це завжди боляче. Та успішні креативні люди бачать себе у першу чергу як командних гравців. Вони кажуть: «Окей, мені справді дуже подобається блакитний квадрат, який я зробив, але зараз мій начальник каже змінити його. Спробую не злитися, а замінити на рожевий, може вийде навіть краще. Ага, не на рожевий? Хм, спробую фіолетовий.»
Якщо ти справді боляче сприймаєш критику, варто відкрити свою студію, або стати фрілансером, тоді не буде перед ким відчитуватися. Можна сказати клієнту: «Ой, та пішов ти!», чого не зробиш у агентстві.
Щоб досягти ідеальності у виконанні, потрібні вузькопрофільні спеціалісти. Лише вони можуть зробити все правильно. Але бізнес-модель мого агентства така: ми — люди широкого профілю, створюємо імпульси, ідеї. Тому мені не потрібні спеціалісти, мені потрібні люди, які мислять широко. Коли обираю людей до себе в команду, дивлюся портфоліо, але портфоліо не так важливе, як позиція і точка зору.
Агенція — це як тарілка салату. Якщо там лише зелене листя — це нудний салат. Потрібен перець, баклажани, мікс різних інгредієнтів, щоб вийшло справді смачно. Деколи я дивлюся на когось і кажу — о, мені справді потрібен цей баклажан. Навіть не буду дивитися на портфоліо, тому що все просто кричить: «Баклажан!!».
Але якщо баклажан зіпсований, те, що він баклажан — нічого не вирішує. Упс, не дуже смачно, правда? Лише тому що це баклажан — він не має права бути у моєму салаті.
Мені подобається, що рекламний бізнес радикально трансформується у щось, що керується математикою, даними і технологіями. Моріс Леві, який раніше управляв Publicis (Publicis Groupe) сказав: Math Men замінив Mad Men (Мед Мен — відомий герой американського серіалу). Але я сподіваюся, що ті, хто керується цифрами, розуміють, наскільки важлива магія креативності. Що бренд не може вижити і вирости без креативності.
Останніми роками була популярною думка, що з досягненнями штучного інтелекту креативні люди більше не потрібні і через 10 років AI замінить творчих людей. Ні, не замінить, але дизайнер більше не буде музикантом, який грає лише на одному інструменті. Він буде дирижером, який керує інструментами, використовуючи те чи інше програмне забезпечення.
Мені подобається те, що AI може зробити для нас, дизайнерів — штучний інтелект допоможе фокусуватися на ідеях, а не на чортових програмах. Сьогодні графдизайнер має знати весь пакет Adobe, графічні і відео монтажні інструменти і мінімум одну програму, що працює з 3D. Нарешті AI може взяти це на себе. Ти скажеш пристрою: «Відкрий мені документ Indesign, я хочу створити каталог з 24 сторінок. Вчора я дивився документалку про Баухауз, яка мені дуже-дуже сподобалася, створи мені мудборд.» І через 5 секунд Алекса покаже мені 5 різних мудбордів. Я сяду у кріслі і скажу: «Окей, перший цікавий, але занадто рожевий, і мені не подобаються кольори, будь ласка, заміни їх». Це все відбувається вже зараз і це фантастика! Я дуже радий, що мені не потрібно буде вчити програми.
Вирішення проблеми через інноваційну або дуже гарну ідею — те, що генерує щастя.
На рівні бізнесу у нашій професії те, що вимірює цінність — це нагороди. Коли не отримуєш нічого за свій проєкт — тоді він не достатньо гарний, коли отримуєш бронзу, срібло чи золото — знаєш, що ти крутий. Нагороди досі важливі. Коли інші клієнти бачать нагороди, звертаються, твоя ціна зростає.
Похвала дуже важлива для усіх, а для творчих людей особливо. Якщо ти креативний — ти нарцис, тобі потрібне зовнішнє схвалення.
Свою думку виразити простіше, коли ти на високій позиції. Якщо ти директор, можна навіть дозволити собі деяку зверхність — на твою думку очікують, і вона має бути чесною. Якщо намагаєшся усім сподобатися і нікого не образити, ти дозволяєш різному непотребу статися. Тому ти маєш сказати: «Насправді це виглядає не дуже, перероби». І так, коли ти чесний, ти ображаєш людей.
Але бути креативним означає не ображатися на критику. Це дуже важлива риса, особливо у рекламній індустрії. Щодня тобі кажуть: «Мені не подобається блакитний, можливо зроби рожевий?» Якщо тобі подобається ідея, а хтось каже переробити, це завжди боляче. Та успішні креативні люди бачать себе у першу чергу як командних гравців. Вони кажуть: «Окей, мені справді дуже подобається блакитний квадрат, який я зробив, але зараз мій начальник каже змінити його. Спробую не злитися, а замінити на рожевий, може вийде навіть краще. Ага, не на рожевий? Хм, спробую фіолетовий.»
Якщо ти справді боляче сприймаєш критику, варто відкрити свою студію, або стати фрілансером, тоді не буде перед ким відчитуватися. Можна сказати клієнту: «Ой, та пішов ти!», чого не зробиш у агентстві.
Щоб досягти ідеальності у виконанні, потрібні вузькопрофільні спеціалісти. Лише вони можуть зробити все правильно. Але бізнес-модель мого агентства така: ми — люди широкого профілю, створюємо імпульси, ідеї. Тому мені не потрібні спеціалісти, мені потрібні люди, які мислять широко. Коли обираю людей до себе в команду, дивлюся портфоліо, але портфоліо не так важливе, як позиція і точка зору.
Агенція — це як тарілка салату. Якщо там лише зелене листя — це нудний салат. Потрібен перець, баклажани, мікс різних інгредієнтів, щоб вийшло справді смачно. Деколи я дивлюся на когось і кажу — о, мені справді потрібен цей баклажан. Навіть не буду дивитися на портфоліо, тому що все просто кричить: «Баклажан!!».
Але якщо баклажан зіпсований, те, що він баклажан — нічого не вирішує. Упс, не дуже смачно, правда? Лише тому що це баклажан — він не має права бути у моєму салаті.
Мені подобається, що рекламний бізнес радикально трансформується у щось, що керується математикою, даними і технологіями. Моріс Леві, який раніше управляв Publicis (Publicis Groupe) сказав: Math Men замінив Mad Men (Мед Мен — відомий герой американського серіалу). Але я сподіваюся, що ті, хто керується цифрами, розуміють, наскільки важлива магія креативності. Що бренд не може вижити і вирости без креативності.
Останніми роками була популярною думка, що з досягненнями штучного інтелекту креативні люди більше не потрібні і через 10 років AI замінить творчих людей. Ні, не замінить, але дизайнер більше не буде музикантом, який грає лише на одному інструменті. Він буде дирижером, який керує інструментами, використовуючи те чи інше програмне забезпечення.
Мені подобається те, що AI може зробити для нас, дизайнерів — штучний інтелект допоможе фокусуватися на ідеях, а не на чортових програмах. Сьогодні графдизайнер має знати весь пакет Adobe, графічні і відео монтажні інструменти і мінімум одну програму, що працює з 3D. Нарешті AI може взяти це на себе. Ти скажеш пристрою: «Відкрий мені документ Indesign, я хочу створити каталог з 24 сторінок. Вчора я дивився документалку про Баухауз, яка мені дуже-дуже сподобалася, створи мені мудборд.» І через 5 секунд Алекса покаже мені 5 різних мудбордів. Я сяду у кріслі і скажу: «Окей, перший цікавий, але занадто рожевий, і мені не подобаються кольори, будь ласка, заміни їх». Це все відбувається вже зараз і це фантастика! Я дуже радий, що мені не потрібно буде вчити програми.
Проєкт мрії
Думаю, я вже мав проєкт мрії — ми з командою спроєктували електро скутер UJET Scooter. До нас звернулися і сказали: «Дивіться, ось є компанія, вона не бідна. Ми віримо у тебе, Андреас, і у твою експертизу. Перед вами чистий лист — потрібно створити бренд, який виражає стиль життя преміум. А окрім побудови бренду, чому б вам не розробити продукт?» І ми це зробили
UJET Scooter — це електричний скутер, який змінює майбутнє пересування у місті — вирішує постійну проблему перезавантаження вулиць великих міст, вихлопів і забруднення повітря. Він має чудовий дизайн і продуману конструкцію.
У світі багато проблем, через це країни підписали Agenda 2030 — своєрідний договір, який багато країн домовилися виконувати і разом працювати над покращенням клімату. UJET Schooter теж став частиною цього великого плану.
Думаю, я вже мав проєкт мрії — ми з командою спроєктували електро скутер UJET Scooter. До нас звернулися і сказали: «Дивіться, ось є компанія, вона не бідна. Ми віримо у тебе, Андреас, і у твою експертизу. Перед вами чистий лист — потрібно створити бренд, який виражає стиль життя преміум. А окрім побудови бренду, чому б вам не розробити продукт?» І ми це зробили
UJET Scooter — це електричний скутер, який змінює майбутнє пересування у місті — вирішує постійну проблему перезавантаження вулиць великих міст, вихлопів і забруднення повітря. Він має чудовий дизайн і продуману конструкцію.
У світі багато проблем, через це країни підписали Agenda 2030 — своєрідний договір, який багато країн домовилися виконувати і разом працювати над покращенням клімату. UJET Schooter теж став частиною цього великого плану.
Бути дизайнером
Сила дизайну — миттєвий емоційний зв'язок, який виникає до того, як права півкуля мозку підключиться і захоче зрозуміти чому.
Якщо подивитися, як ти скролиш свою інстаграм-стрічку, ти зупиняєшся лише на тих картинках, які подобаються і не тому, що прочитав хештег. Ти зупяєшся через картинку, колір, комбінацію, композицію.
Найгірша порада, яку я коли-небудь отримував: «Андреас Лауфер, у тебе немає таланту, щоб стати графічним дизайнером». Це було справді боляче.
Найкраща порада, яку я коли-небудь отримував: «Андреас Лауфер, у тебе немає таланту, щоб стати графічним дизайнером». Я був у армії 18 місяців (тоді в Німеччині ми змушені були служити в армії), і поки мої друзі напивалися, я продовжував малювати для свого портфоліо, щоб відправити його до університету. Відправив його і отримав відповідь: «Ми б хотіли з тобою поговорити». Я сказав: «Вау, вони хочуть мене бачити!» Взяв вихідні, поїхав до університету. Там сидів професор, який сказав: «Слухай, ми бачимо, що ти справді маєш пристрасть до малювання, і у тебе є дуже багато класних робіт, що чудово. Але ми чесно думаємо, що у тебе немає таланту, щоб стати графічним дизайнером, і взяти ми тебе не можемо. Хотіли б порадити тобі спробувати щось інше, як ми можемо допомогти?» Це було жахливо, я дуже засмутився. Знадобилося декілька місяців, щоб звикнути до тієї злості і фідбеку, прожити це все, взяти до уваги і зробити щось по-іншому. Це були найкорисніші слова — що у мене немає таланту. Потім я подав документи у інший університет і мене прийняли одразу.
О боже, поняття не маю, що таке талант. У мене немає таланту, щоб створити продукт. Але я це зробив. Спробував без таланту. У мене є бажання, свій підхід, своя точка зору, перспектива. Талант не потрібен, потрібна пристрасть. І дисципліна — тоді буде успіх.
Це приходить з часом. Натхнення й ідеї повинні прийти зсередини, від тебе, не з Pinterest чи Google.
Якби я писав книгу, вона була б про повернення анти-професіонала. Кожна людина може робити що завгодно, важливо мати бажання і бачення. Мене лякає забагато «професіоналізму», тому що це зупиняє людей від того, щоб робити щось свіже, нове, сміливе.
Біля мого дому є пекарня з найкращим хлібом у Берліні. Власник раніше працював у фінансовій сфері і йому набридло. А ще йому набрид поганий хліб. Він сказав: «Ніколи не був пекарем, але спробую зробити смачний хліб». Зараз він найкращий пекар у Берліні. Якщо Флоріану Домбергеру не подобається продукт — ти його не отримаєш. Це ж чудово! Ти замовляєш круасани наперед, наступного дня приходиш і кажеш: «Можна мій круасан?» А він: «Мені не сподобалося, як вони вийшли, тому сьогодні круасанів не буде.» Дуже класно.
Люблю східну частину Берліну. Є щось у цій жорсткій енергії. Західний Берлін — це як Мюнхен або Гамбург, а східний унікальний. Архітектура відрізняється, енергія, люди. Взагалі Берлін — найкраща альтернатива Лондону, тому що в ньому є схожа креативна енергія, але тут можна дихати, розумієте? Тут не так багато людей, багато парків, озер. Звідти, де я живу, 5 хвилин на скутері до озера, 10 хвилин до роботи. 15 хвилин — і я біля Бранденбурзьких воріт. Більше ніде такого немає і це фантастично.
Сила дизайну — миттєвий емоційний зв'язок, який виникає до того, як права півкуля мозку підключиться і захоче зрозуміти чому.
Якщо подивитися, як ти скролиш свою інстаграм-стрічку, ти зупиняєшся лише на тих картинках, які подобаються і не тому, що прочитав хештег. Ти зупяєшся через картинку, колір, комбінацію, композицію.
Найгірша порада, яку я коли-небудь отримував: «Андреас Лауфер, у тебе немає таланту, щоб стати графічним дизайнером». Це було справді боляче.
Найкраща порада, яку я коли-небудь отримував: «Андреас Лауфер, у тебе немає таланту, щоб стати графічним дизайнером». Я був у армії 18 місяців (тоді в Німеччині ми змушені були служити в армії), і поки мої друзі напивалися, я продовжував малювати для свого портфоліо, щоб відправити його до університету. Відправив його і отримав відповідь: «Ми б хотіли з тобою поговорити». Я сказав: «Вау, вони хочуть мене бачити!» Взяв вихідні, поїхав до університету. Там сидів професор, який сказав: «Слухай, ми бачимо, що ти справді маєш пристрасть до малювання, і у тебе є дуже багато класних робіт, що чудово. Але ми чесно думаємо, що у тебе немає таланту, щоб стати графічним дизайнером, і взяти ми тебе не можемо. Хотіли б порадити тобі спробувати щось інше, як ми можемо допомогти?» Це було жахливо, я дуже засмутився. Знадобилося декілька місяців, щоб звикнути до тієї злості і фідбеку, прожити це все, взяти до уваги і зробити щось по-іншому. Це були найкорисніші слова — що у мене немає таланту. Потім я подав документи у інший університет і мене прийняли одразу.
О боже, поняття не маю, що таке талант. У мене немає таланту, щоб створити продукт. Але я це зробив. Спробував без таланту. У мене є бажання, свій підхід, своя точка зору, перспектива. Талант не потрібен, потрібна пристрасть. І дисципліна — тоді буде успіх.
Це приходить з часом. Натхнення й ідеї повинні прийти зсередини, від тебе, не з Pinterest чи Google.
Якби я писав книгу, вона була б про повернення анти-професіонала. Кожна людина може робити що завгодно, важливо мати бажання і бачення. Мене лякає забагато «професіоналізму», тому що це зупиняє людей від того, щоб робити щось свіже, нове, сміливе.
Біля мого дому є пекарня з найкращим хлібом у Берліні. Власник раніше працював у фінансовій сфері і йому набридло. А ще йому набрид поганий хліб. Він сказав: «Ніколи не був пекарем, але спробую зробити смачний хліб». Зараз він найкращий пекар у Берліні. Якщо Флоріану Домбергеру не подобається продукт — ти його не отримаєш. Це ж чудово! Ти замовляєш круасани наперед, наступного дня приходиш і кажеш: «Можна мій круасан?» А він: «Мені не сподобалося, як вони вийшли, тому сьогодні круасанів не буде.» Дуже класно.
Люблю східну частину Берліну. Є щось у цій жорсткій енергії. Західний Берлін — це як Мюнхен або Гамбург, а східний унікальний. Архітектура відрізняється, енергія, люди. Взагалі Берлін — найкраща альтернатива Лондону, тому що в ньому є схожа креативна енергія, але тут можна дихати, розумієте? Тут не так багато людей, багато парків, озер. Звідти, де я живу, 5 хвилин на скутері до озера, 10 хвилин до роботи. 15 хвилин — і я біля Бранденбурзьких воріт. Більше ніде такого немає і це фантастично.
Авторка: Женя Каташинська
Фото: Наталія Азаркіна
Локація: Берлін
Фото: Наталія Азаркіна
Локація: Берлін
#людипоруч
Сподобалась стаття?
