Гараж
Як створювати анімацію: принципи від Disney
У 1930-х роках два художники з Walt Disney Studios розробили основи анімації, які передають характери персонажів. Френк Томас та Олі Джонстін презентували 12 основних принципів, котрі пізніше з'явилися у книзі The Illusion of Life: Disney Animation.
Ми сприймаємо анімацію, наче забавку: м'яч стрибає сходами, його підхоплює хлопчик та несе додому. Весело і просто. Насправді ж, за кожним рухом стоїть ретельно вибудований логічний ланцюжок. Ніщо не з'являється нізвідки — в кожного руху має бути передумова.
1. Стиснути та розтягнути

Надання персонажу «резинових» якостей: стиснення - розтягнення - стиснення. Це створює ілюзію гнучкості та м'якості. Важливо залишити об'єм тіла персонажа незмінним. М'ячик, який стрибає має залишатись м'ячиком, а не кулею для боулінгу. Форма може змінюватись, об'єм — ні.
2. На старт, увага, руш

В реальному житті треба розігнатися, щоб перестрибнути перешкоду. В анімаційному світі також присутня підготовка перед подальшим рухом: замах чи присідання, які навмисно перебільшують, аби надати наступним рухам важливості. Якщо ж попереднього руху не буде, то людське око не буде сприймати картинку цілісно, не буде справжності.
3. Увага на головного героя

Пози, рухи, міміка мають максимально точно передавати глядачу характер та настрій персонажів. Цей принцип допомагає будувати логічність та послідовність сюжету. Вибраний фон та яскраві деталі не мають відволікати глядача від сюжету.
4. Ключова точка, яка допомагає делегувати

Принцип розповідає про важливість ключових точок, які допомагають зберігати об'єм та пропорції персонажів. Це контролює всі подальші рухи та оптимізує роботу анімаційної команди. Адже головний аніматор може залишити ключові точки, а іншу роботу передати асистентами.
5. Життя – суцільний рух

Неможливо в секунду зупинити усі процеси і завмерти. Уявіть літній вечір, на лавці сидить дівчина, що читає. Раптом подув вітерець та скуйовдив її волосся, дівчина посміхнулась і губи ще розтягнуті у посмішці, а ніс продовжує втягувати повітря. Це все рух, що продовжується, навіть якщо здається, що вона сидить непорушно.
6. З нуля до 100 км/год

Уявіть, що ви керуєте машиною з механічною коробкою передач, і вам потрібно розпочати на першій передачі, щоб потім увімкнути другу і набирати швидкість. У анімації діє схожий принцип.

Є три швидкості: початкова, швидкість впродовж всього шляху та швидкість, з якою завершується рух. Неможливо одразу рухатись 60 км/годину, потрібно почати з нуля і поступово пришвидшуватись, а у випадку зупинки зменшувати швидкість руху до 0.
7. Поверніть направо, а потім знову й знову

Все у світі має дугоподібну траєкторію. Змія пересувається круговими рухами, стрілки годинника рухаються по заданому радіусу, а кар'єрні історії людей — ті ще американські гірки. Тож і картинка в анімації, яка виконана з використанням принципу руху за дугами, виглядає природно й привабливо.
8. Гай Юлій Цезар, це ви?

У реальному житті цей принцип називають «багатозадачністю», коли під час перегляду фільму ми спілкуємось з друзями у месенджері чи читаємо книжку під час прогулянки з собакою. Насправді ж, це додаткові рухи. Вони мають дві задачі: підсилити основну дію чи відволікти увагу глядача. У випадку, коли ми переводимо увагу глядача на додатковий рух, він стає основним та поглинає всю увагу, поки не з'явиться наступний додатковий рух.
9. Заєц та черепаха: казка навпаки

Цей принцип пояснює, як правильно вибрати час та кількість кадрів на показ певного руху. Чим менше кадрів, тим швидше рух. Якщо хочеться додати гнучкості, треба додати більше кадрів. Таймінг відповідає також за розмір та вагу персонажів. Персонажами з різними характеристиками потрібна різна кількість кадрів. Заєць пробіжить 100 метрів швидше, ніж їх проповзе черепаха.
10. Краще більше?

Світ анімації безмежний, він не має кордонів «звичного». Можна перебільшувати рухи, вирази обличчя та навіть характер. Анімація від цього виграє, адже гіперболізація допомагає досягти чіткості та динамічності. Уявімо, що герой здивований. У реальному житті, цей рух малопомітний, але якщо у анімації високо підняти брови, широко відкрити рот та очі, то ми відчуваємо всю глибину його подиву.
11. Анімаційний трикутник: форма, вага та силует

Цей принцип спирається на фізичні характеристики: вага, центр ваги та виразність силуетів. Час слідкувати за формою, пози та рухи героїв мають бути чіткими, відображати їх бажання та стан
12. Не кожна мишка Міккі Маус, але кожен Міккі Маус – мишка

Персонажі можуть бути різними: супер-злодіями чи рятівниками світу, милими кошенятами чи химерними кактусами. Але всі вони мають власний шарм. Харизматичність — невід'ємна частина образу, яка робить його неповторним.
Ці 12 принципів можна використати як базу для створення анімаці, але важливо не забувати про її реалістичність. А почати створювати власну анімацію можна на курсі 2D Animation.

Якщо ж ви хочете працювати саме над деталізованими персонажами для анімації або геймдеву, то вас має зацікавити курс 2D Art. Characters.
Текст: Марина Роік
Mатеріали:
12 Principles of Animation
Гараж
Сподобалась стаття?